Твір-розповідь "у музеї тараса шевченка" . уведіть опис одного-двох експонатів. сочинение на укр. язые должно быть

 

Національний музей Тараса Шевченка зберігає, вивчає та пропагує поетичну та мистецьку спадщину Генія українського народу. Для відвідувачів музей відкрився 24 квітня 1949 року. За роки свого існування музей став однією з найвизначніших духовних скарбниць України. Сьогодні колекція нараховує понад вісімдесят тисяч експонатів, з них понад півтори тисячі одиниць представлено в експозиції, присвяченій життю та творчості Т.Г.Шевченка.

Кожен, хто завітає до музею, побачить прижиттєві видання «Кобзаря», картини, малюнки та офорти, особисті речі Тараса Шевченка, архівні матеріали та рідкісні фотографії, картини українських та російських художників ХІХ–ХХ століть, старовинні меблі.Музей розташований в історичному центрі Києва, у будинку, що належав родині відомих українських промисловців та меценатів Терещенків і є пам’яткою архітектури, якій повернуто первісний вигляд після наукової реставрації 1985 – 1989 рр.



Музей пропонує:

Екскурсії та Лекторій (за межами музею): «Життя і творчість Тараса Шевченка», Поезія Тараса Шевченка, «Святе Письмо» у творчості Т.Шевченка, Т. Шевченко – художник, Т. Шевченко – офортист, Т. Шевченко – портретист, Автопортрети Т.Шевченка, Музи Тараса Шевченка, Пейзажі Тараса Шевченка.

Наукові консультації та довідки: наукові консультації з питань шевченкознавства, музеєзнавства, підготовка інформаційних довідок, рецензування наукових шевченкознавчих праць, художніх творів тощо, оцінка видань та образотворчих творів шевченківської тематики, експертиза творів та інших матеріалів шевченківської тематики.

Кіно-, відео, телезйомка в експозиції музею. Фотографування та малювання в експозиції музею. Користування музейними фотоматеріалами, виготовленими з оригінальних експонатів музею.

Найбільш важливим питанням, яке я задавав собі після прочитання всіх цих творів, є питання про те, від чого залежить мій власний вибір. Головні герої всіх вищеназваних творів керувалися різними мотивами і міркуваннями під час прийняття певних рішень. І це приводило їх до абсолютно різних результатів і наслідків. Іноді вони були цілком позитивними і добрими, в інших випадках – зовсім ні. Як би там не було, стає зрозуміло, що обґрунтованість і розумність будь-яких рішень завжди вкрай важлива і займає важливе місце в житті кожної людини.

Так від чого ж залежить мій власний вибір? На чому я ґрунтуюся, коли приймаю певні рішення? Насправді, це складний процес, який включає велику кількість різних етапів. Кожна людина керуються своїми бажаннями та приймає такі рішення, щоб бажання реалізувалися і стали реальністю. Щось подібне відбувається і у мене. Я найчастіше приймаю такі рішення, які можуть наблизити виконання моїх бажань. Але це далеко не все. Крім цього, я також завжди прагну враховувати думку інших і їх можливу реакцію на прийняті рішення. Я завжди пам’ятаю про те, що деяким людям мої рішення може дуже не сподобатися. В сучасному світі це цілком можливо. Звичайно, я самостійний і незалежний чоловік, проте я не хочу нікого образити чи завдати комусь неприємностей, тому завжди враховую чужу думку щодо власних рішень у своєму житті. Третім чинником, який впливає на прийняття рішень мною, є їх об’єктивні наслідки. Наслідки від певних рішень виникають завжди без винятку. Важливо вміти їх прораховувати і правильно передбачати.

Дід Платон в оповіданні "Ніч перед боєм" постає перед нами старим,але досвідченим та мудрим чоловіком,котрий був авторитетом для всіх молодих солдат. Дід перевозив молодих хлопців через річку, висловлюючи свою думку про життя, мудруючи та повчаючи. Це людина стара,але надзвичайно розумна та безстрашна,але наповнена мудрістю та досвідом. У діда був друг Савка, який також разом з ним до переправляти хлопців на ту сторону річки. Дід Савка був бідно одягнений, на голові стирчала шапка,мов коров'ячий кізяк. Не дарма Савка та Платон є не лише сусідами,а й друзями,адже вдачею, розумом та досвідом вони надзвичайно схожі.

 Дід Савко – рибалка, перевізник через Десну. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою.  Був би він схожий на Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору сверт не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.