Іть, з твором на тему українські перлини усної народної творчості. 25 ів!

Балада є одним з головних жанрів в поезії сентименталізму й романтизму. Світ в баладах постає таємничим і загадковим. У них діють яскраві герої з чітко окресленими характерами. 

Слово "балада" прийшло до нас з провансальської мови і означає "танцювальна пісня". Балади виникли десь у середньовічній Франції . Вони тісно пов'язані з переказами, народними легендами, поєднують у собі  риси розповіді і пісні. В Європі, у кожній з країн, існували свої балади:  в Англії про народного героя Робін Гуда, у Німеччині – про лицарів, у Франції – про кохання…

У баладах відображаються драматичні  конфлікти або ж  фатальні обставини в житті людини. Події, що відбуваються в баладі, оцінюються з позицій усталених принципів народної моралі.

Українські балади існували з сивої давнини, їх історія губиться десь у  давньоруському епосі. Ніхто вже давно не пам"ятає їхніх авторів, тому ці твори й називають народними. Однією з найдавніших в українському фольклорі називають баладу «Ой летіла стріла». В ній співається про те, як бідна вдова втратила єдиного сина, і його оплакують найближчі люди:

«Де матінка плаче,
Там Дунай розлився.
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця.
Де плаче миленька,
Там земля сухенька».

Як бачимо, текст балади дуже поетичний, образний, викликає почуття жалю, печалі, туги за загиблим. 

Інша старовинна балада – «Бондарівна», про горду та хорошу дівчину з міста Богуслава, яка не прийняла кохання польського пана:

«- Ой чи волиш Бондарівно ти зі мною жити,
А то будеш, Бондарівно, в сирій землі гнити.

Ліпше мені, пан Каньовський, в сирій землі гнити, 
Ніж з тобою по неволі на цім світі жити».

Дівчина вибрала смерть і загинула від руки ошаленілого від кохання пана. 

Балада як жанр має свої особливості поміж інших фольклорних жанрів. Балада має сюжет із зав»язкою, кульмінацією та розв»язкою. Балада обов»язково передає емоції самого автора і виконавця, а також почуття героїв. У баладі реальні події поєднуються з фантастичними. У баладі події часто відбуваються на фоні фантастичного пейзажу. Балада часто містить у собі якусь таємницю. У сюжеті балади багато діалогів. При цьому балада не може бути занадто довгою; будучи лаконічною, балада містить глибокий зміст. 

Збирати, вивчати, виконувати балади, даруючи їм друге життя, - дуже цікаво та повчально. Так ми глибше пізнаємо емоційний світ життя, національного характеру народу. 

Є у любій нашій школі різні типи класів. 
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів. 

У цих класах добрі діти, гарні та веселі, 
І відразу після школи мчаться до оселі. 

Не цікавить їх навчання та не тягне в школу, 
Їм пошвидше би до друзів і собі додому. 

У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. 
І заходити до них вчителі бояться. 

Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, 
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. 

І навіщо вони ходять в нашу гарну школу? 
Краще взялися б за розум та і йшли додому. 

Там вони би посиділи та поміркували, 
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.Но это сочиняла не я, просто в интернете ее нашла, может тебе и подойдет!

В нашій школі все-артисти,
Люблять співати і танцювати.
Ну, звичайно, на уроках
Відповідаємо ми на "п'ять".

Педагоги стогнуть, плачуть,
Їм зарплату не дають.
Заходжу я якось в школу,
Вони зошити жують.

У нашій школі всі рівні,
Всі дівчата, хлопці.
Якщо отримаєш двійку в класі,
Під ремінь знімай штани.

Все на музику співають,
Дімочка соромиться,
Але зате на перерві
Рот не закривається.

Продзвенів зараз дзвінок-
Це скінчився урок.
Ми біжимо швидше грати,
Для уроків сил набрати.

Всі ми любимо погуляти,
Любимо веселитися,
Тільки от на фізкультуру
Нам не знарядитися.

На уроці я сиджу,
На вчителя дивлюся.
Мені подобається вчитель,
Коли він не лається.

Гримотить кабінет,
Сходи хитається.
Це тихий п'ятий «Б»
В гардероб спускається.

Ми поспішали з їдальні,
Запізнилися на урок.
Кабінет поки шукали
І закінчився урок.

Ваня вчить теореми,
Дуже він старається.
Ось вже як два тижні
Тато не лається.

У мене в зошиті двійка
Дуже симпатична.
Буде мені шмагання
За неї пристойна.

За контрольну Петруша
Знову отримав двійку.
Злякався і забрехався:
«Вдома я забув щоденник!»

На уроці математики
Прилетів до нас НЛО.
Мені в зошит подивилися-
Їх як вітром понесло!

Ми трохи погомоніли -
У школі шибки задзвеніли.
Ми сказали:»Тиша»-
У школі тріснула стіна.

В школу вранці я йду,
Чекають мене вчителі.
Будуть мучити на уроках -
Буду мучити їх і я.

Катя довго збиралася,
Багато всякого взяла.
А як виявилося після -
Без портфеля в клас прийшла.

Математика важка -
Всім відома вона.
Будемо думати і гадати,
Як завдання нам вирішувати.

Наша школа краще всіх,
І в їдальні годують всіх,
І спортзал у нас тут є,
І хлопців у нас не злічити.

У кабінеті клас вчора
Наш розбив віконце,
Ми вчителю сказали:
«Пролітала мошка».

Ми з подругою гуляли,
Про все забули.
Коли двійки виставляли,
Тільки роти відкрили.

Ну ось і все, кінчай куплет,-
Вирішили ми тонким натяком.
Навчання - світло, навчання - світло!
А неуцтво - потемки.