Характеристика казки пензлик маляна

Вона нас вчить використовувати правильно . Далi сам .

Чи можемо ми сказати: у нас є історія, отже, ми існуємо, здійснюємося буттям на цій землі впро довж століть? Якщо так, то й історія повинна постати перед нами не просто зібранням фактів минувшини, а сповнитися національним буттям, стати реальністю, а не німим свідком подій, що відійшли у минуле. Вона повинна стати світом, в якому любимо, надіємось, сподіваємось, а не вишукуємо виправдання своєму існуванню. Але як «світ» історія не є усталеною конструкцією чи моделлю минулого, а сповнена буттєвості і як така наділена усіма харак теристиками буття. Перш за все, це вимір можливого, тобто здатності змінюватись. Точніше, вона потенційно сповнена мож ливістю і як така може «проростати» не лише в сучасному, але й майбутньому. Найбільш рельєфно це постає у вигляді сталих структур ставлення до світу, що складають підвалини нашого національного менталітету. Саме у них прихована сталість «національної фізіономії» з усіма її позитивами й негативами. Формою такої усталеності, перш за все, постає традиція, яка за своєю суттю є не чим іншим, як минулим, включеним безпосе редньо в життєві процеси сьогодення. В своїй діяльності традиція — це особливий культурний механізм передачі досвіду. Як така, вона зорієнтована на минуле як реальне у своїй смис ловій наповненості, тому, безперечно, позитивна. Саме тради ція формує цілісність та безперервну послідовність людського буття. Вона передається від покоління до покоління як зразки практичних, символічних дій, гідних наслідування.

У чому полягає значення історичної пам'яті для кожної людини 
Історична пам'ять - це те, що робить людину-біологічну істоту справжньою людиною, яка є не тільки частиною спільноти, а й має предків, якими може пишатися або ні, але все одно про них пам'ятає. Без історичної пам'яті люди не усвідомлюють себе як частину людства, як ланки довгого ланцюга поколінь, який не на тобі начався і не на тобі закінчиться. Тому знати історію життєво необхідно, якщо ми не хочемо залишитися такими, що "родства не пам'ятають". 
Недарма кожен завойовник, захопивши народ, намагається витравити з людей історичну пам'ять, мову, традиції - якщо це вдасться, людей легко буде перетворити на рабів. Вся історія боротьби нашого - і не тільки нашого - народа за визволення свідчить про те, що збереженні історичних знань та їх передача має величезне значення для виховання людини, що усвідомлює себе частиною народу.