Є багато різних цікавих людей, які досягли у житті чимало, які є прикладом того, як втілювати в життя свої мрії, творити для людей прекрасне, бути гідною людиною і патріотом.
Я хочу розповісти вам про чоловіка, який став відомим завдяки музиці. Святослав Вакарчук - український музикант, вокаліст, композитор,автор власних пісень,лідер і засновник рок - гурту «Океан Ельзи», заслужений артист України, кандидат фізико-математичних наук, громадський діяч
Святослав має темне,витке волосся ,з-під якого видніється його високе чоло. Це свідчить про те, що він дуже розумна та винахідлива людина. Музикант має ясний, відкритий і проникливий погляд. Виразні, карі очі весело дивляться з-під тонких та довгих бровей. Його щира та відверта посмішка дарує радість усім людям, а оригінальний, злегка захриплений голос і відмінну музику обожнюють мільйони шанувальників. Святослав має невисокий зріст та середню статуру. Музикант надає перевагу зручному вбранню, а також його одяг відповідає обставинам , в яких він перебуває.
Кожен з нас шукає свій ідеал. Це може бути людина, твір мистецтва, витвір художнього слова, літературний герой,а для мене ідеалом є Святослав Вакарчук.
сучасна школа-це школа, піднятий на новий якісний рівень, знаходять вигляд національної школи, яка вміє створити нову модель учня, коли випускника школи можна буде назвати інтелігентною.
учитель-головна особа в навчанні, тому необхідна нова модель вчителя, по іншому, «вчителя нової
генерації», здатного до постійного саморозвитку, інновацій, вміє протидіяти штампів і стереотипів, володіє прийомами самодіагностики професійної компетентності.
разом з тим вчителю-постійна увага з боку держави, керівництва школи з метою поліпшення умов для роботи і
життя.
широке впровадження електронно-обчислювальної техніки, аудіо-відеоапаратури. забезпечення шкіл всілякими засобами навчання, достатньою кількістю якісних підручників.
пропаганда культу здоров'я, формування здорового способу життя, забезпечення учням профілактичних
знань. не допускати стомлення учнів-чергувати види усних і письмових робіт, приділення часу на фізхвилинки у всіх класах для вільного руху один час на уроці .
перехід навчального тижня на п'ятиденку дасть можливість дітям для занять спортом.
в оновленні методів навчання
проявляється справжня сила сучасної школи. у сучасному арсеналі методів навчання не відкинуті, а успішно застосовуються проблемні, логічні та інші традиційні методи.
увага та потрібні малокомплектним школам, перегляд програми та оплати праці вчителя.
суспільству потрібні
думаючі люди, які вміють самонавчатися і самореалізуватися. для цього важливо навчити людину мислити.
тут незамінна роль , развиваюшей логічне мислення, активізує розумову діяльність.
для якісного виховання поєднувати переваги міського і сільського способу життя, не від їх
однобічності і недоліків.
навчання і виховання будувати на основі традицій і звичаїв корінної національності-казахів.
школа повинна готувати до життя. акцентувати увагу на грамотності, етиці, естетиці та фізичній культурі. не допускати перевантаження інформацією, яка не
кожному стане в нагоді в житті.
у століття н-тр, бурхливого зростання інформації навчати самоосвіті.
школа повинна поєднувати обов'язковий цикл предметів і свободу вибору предметів.
в рамках нової школи суміщення двох циклів освіти: загальноосвітнього та
спеціального.
школа може працювати нормально тільки в тому випадку, якщо буде отриманий досить якісний «вихідний матеріал», тобто з дошкільних установ.
навчання сучасної школи буде засновано на співпраці вчителя і учня
що серце тривожно забилося,
у
нове століття ми з надією увійшли
неможливе стало можливим,
а круті дороги легкі.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір роздум 10 клас кайдашева сім'я не оперетковий фарс зі сценками малоросійського побуту, а повість трагікомедія
Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.
Уже з перших сторінок повісті "Кайдашева сім'я" читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який "в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами". В уяві постають під солом'яними стріхами хати, подвір'я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха — гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім'ї найчастіше виникали сварки.
Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.
Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за "моє" і "твоє", життя за принципом: "моя хата скраю", думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і "Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні". Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці — народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб'язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.
Повість учить нас, що людина, незважаючи на соціальні умови, повинна бути великодушною, повинна розуміти оточуючих, щоб ніякі причини, перешкоди, труднощі не змогли б зробити з неї егоїста та власника. Тож будемо цінувати родинні стосунки, підтримувати одне одного, бо дружба та злагода між членами родини — це запорука спокійного, довгого, щасливого життя.