Твір на тему : актуальність "слово о полку ігоревім" дуже !

Актуальність "слова" в тому, що з його сторінок ймовірно вперше в історії російської літератури відкрито прозвучав заклик до об'єднання всіх російських, тоді князівств, зараз всієї нації. Ця тема дуже актуальна в останні роки і в зв'язку з цим значення шедевра російської літератури тільки зросла. "слово" вчить нас патріотизму, вчить любові до рідної землі, яка в "слові" постає перед нами як жива мати-земля, Батьківщина. Хіба коли-небудь ці теми перестануть бути актуальними і затребуваними? Ось тільки чомусь значення об'єднання або єднання завжди починають розуміти в годину неясну, перед лицем страшної небезпеки - в "слові" це постійні набіги половців, який обклав даниною російські міста після поразки Ігоря.

У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя.Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хра-нителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю. У народнопісенному дусі зобразив П. Куліш Петра Шраменка — дужого, хороброго молодого козака, закоханого у свою дівчину.Відтворюючи минуле, автор прагне збагнути і оцінити сучасне

Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.
Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності".
Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».
Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.»
Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.