Порівняти соціально-побутові пісні і коломийки, і навести приклади

Суспільно-побутові пісні — це народно-пісенні твори про умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Це пісні про гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів, соціальну нерівність, громадські, родинні, побутові конфлікти, природне віковічне прагнення народу до волі, пошуки шляхів до кращого життя тощо.

Коломи́йки — коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати незалежно від нього. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.

Соціально-побутові пісні:
Ой, на горі та женці жнуть.
Стоїть явір над водою.
Гомін, гомін по діброві.
Ой, у полі криниченька.

Коломийки:
 Ой співанки-коломийки, в'язанку з них в'яжу,
Як попросять заспівати, я ся не відкажу.

Як я стану коломийки співати, співати,
Засмієшся, і затужиш, і станеш гадати.

Ой дрібонько коломийка, дрібонька, дрібонька,
Одна мила, друга люба, третя солодонька

- Звідки мої співаночки! – питаються люди.
В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.

Та я собі заспіваю, тоненько засвищу,
Стільки знаю співаночок, як трави та листу.

Ой повіяв буйний вітер, повіяв, повіяв,
Та він мої коломийки по горах розсіяв.

Коломийку заспіваю, як ми веселенько,
Коломийку заспіваю, як болить серденько.

Коли собі заспіваю, то жура щезає,
Бо тог наша коломийка такі чари має.

Ой Матію та Матію, відколи тя
Зроби мені коновочки, най співанки ношу.

Зроби одну, зроби одну та зроби ще другу,
Одна буде про весілля, а друга про тугу.

Ой я собі заспіваю двома голосами.
Один піде понад лугом, а другий лісами.

Ой щебече соловейко у мене на груші,
Кожен так собі співає, як йому на душі.

Співаночки-складаночки, я вас не складала,
Складали вас пару бочки, а я переймала.

Я посію пшенечиньку, вродиться льоночик,
Коби таки до роботи, як до співаночок.

А я годна льонок брати та годна стелити,
А я годна заспівати та й годна робити.

Ой коби ми, подружечко, голосочки склали,
Ми би своїх легіників співанками вкрали.

 

 

Та хоч би всі зорі впали й писарями стали,
Ще би наших співаночок не переписали.

Через тиждень була хвора, бо робота була,
А в неділю подужчала, бо музику вчула.

Коломийку заспівати, коломийку грати,
Або тоту коломийку легко танцювати.

Коломийка, коломийка та й коломийочка,
Кості би ся розписали, якби не сорочка.

Чи ти мене, моя мамко, купала в романці,
Що я така охочая в неділю до танців.

Ой дрімуча коломийка, дрібуча, дрібуча,
Ото мені сподобалося дівчина робоча.

Ой пішов я танцювати, та змилив ногами,
Більше я ся та й підпирав носом і руками.

 

Ой пішов би козака та й пішов би польки,
Коби миска кисилеці та миска фасольки.

Черевички невелички, ніженька маленька,
Танцюй, танцюй, дівчинонько, доки молоденька.

Та я міхом обертаю, та я міхом кручу,
День би тебе дівко побив, як ся з тобою мучу!

Ой буде вже коломийки, ой буду, ой буде,
Бо вже мене, молодого, болить попід груди.

Але файно скрипка грає, нікому співати,
Сидить милий за ворітьми, ніким наказати.

А я йому наказую перепеличками,
А він мене відсилає та й ластівочками.

Ластівочки-щебетушки не хочуть сідати,
Не корить мня заспівати, лишень погуляти.

Тато добрий, тато добрий, мати не лихая,
Не боронять погуляти, поки молодая.

Ой як мені не гуляти, коли в мене мати
Ой постилить і укриє. – Лягай доню спати!

Коломийки мають 14 складів.

Усереду, 15 травня, старшокласники із понад 2 тисяч українських шкіл взяли участь у відкритому онлайн-уроці «Європа починається з тебе». В Інтернеті його подивилися 8 тисяч користувачів. У ролі викладача з європейських цінностей виступив відомий український тележурналіст, актор, сценарист і музикант Майкл Щур, а відкрила віртуальний урок Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Сьогодні ЄС – це простір, де люди живуть у демократії, у повазі до верховенства права та прав кожної окремої людини. Це те, що відрізняє цей простір від будь-яких інших. Тому нам принципово важливо повернутися додому, в європейську родину і бути рівними серед рівних», – наголосила представниця Уряду.

Т.г.шевченко ! досить було однієї людини, щоб врятувати цілий світ, цілу націю. остап вишня. доля карбувала його життя у формах трагічних. виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного повстанець шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. разом з усією росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. і яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! а він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі. поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну». вимучений фізично, та не зламлений морально, шевченко навіть після заслання не зрікається україни, продовжуючи писати. існують закиди на те, що шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою : добре жить тому, чия душа і дума добро навчилася творить. про шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив. феномен шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє. для мене шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї україни !