Мини твир що мав на увази т.шевченко не на своий земли

Твори геніального поета ніколи не бувають прочитані до кінця. Що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Схиляєшся перед силою його духу, характеру.
 Трагічною була його доля. Сирітство, поневіряння в наймах. І це в періоджиття, який вважають найсвітлішим, найщасливішим. Одна - однісенька за все життя усмішка долі - звільнення від кріпацтва. Яким треба було бути сильним і цілеспрямованим, щоб за кілька років надолужити те, що набувається десятиріччями: здобути освіту, оволодіти майстерністю художника, а потім шляхом самоосвіти стати одним з найосвіченіших людей свого часу.
 Та життя готувало йому все нові й нові випробування. Десять років заслання. Та зламати його героїчний дух не вдалось: " Караюсь, мучусь, але... не каюсь! ".
 Як часто люди сьогодні в сірій, тяжкій буденності відступаються від високих ідеалів, черствіють, байдужіють, думають тільки про власний достаток. Чи ж не подвижницьким є життя Шевченка, який найменше думав про себе? Він завжди турбувався про народ. Власна доля? Що вона порівняно з долею рідної Вітчизни? 
Мені однаково чи буду
Я жить в Україні, чи ні...
Та не однаково мені, 
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні...
   Шевченко для нас - це не тільки те, що вивчають у школі, а й те, чим живуть, з чого черпають життєві сили., любов до України.
Свою Україну любіть,
Любітьїї... во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
(Так кажется все.)

Багато сторіч і навіть тисячоліть тому давні мудреці казали, що мистецтво — це дзеркало природи. Звісно, з часом ставлення до того, що і під яким кутом, так би мовити, має в цьому дзеркалі відбиватися, змінювалися. Але у будь-якому разі зрозуміло, що мистецтво так чи інакше має бути пов'язане з життям, бо інакше воно не буде потрібне людям. Тільки впізнаючи себе і свої власні почуття у творах літератури, читач відчуває зацікавлення, його хвилює той чи інший сюжет, спонукає до роздумів, очищує і збагачує духовно. Тим більше ця закономірність стосується драматургії, оскільки вона є чи не найбільш реалістичним родом літератури. Український народ, такий талановитий у піснях та народній творчості, завжди мав поетичну душу, душу митця... Але часто він не впізнавав себе у творах літератури, бо вони були присвячені зовсім іншим, далеким від народного життя подіям. Але зі створенням прекрасної драми «Наталка Полтавка» цю «несправедливість» нарешті було подолано і виправлено назавжди!Чому п'єса так припала до душі глядачеві? Бо вона відображувала реальне народне життя, із яким кожен глядач стикався кожного дня. Навіть більше: кожен жив цим, тож, побачивши на сцені власні болі та переживання, зрозумів і полюбив це твір.«Наталка Полтавка», як ми бачимо із заголовку, оповідає нам про долю звичайної української дівчини. Наталка працьовита і щира, чуйна і дотепна, розумна і красива як зовні, так і душевно. Наталка щиро кохає Петра, вона віддано чекає на нього кілька років. Проте обставини тиснуть на дівчину, мати схиляє до шлюбу з іншим. Прекрасно описує автор і душевні переживання Наталки, і громадську думку, згідно з якою шлюб за розрахунком сприймається як цілком нормальне явище. Але найбільше захоплення викликає сила духу Наталки, яка не хоче коритися долі, хоче сама творити свою долю, здобувати своє щастя.Наталка перемагає обставини! Точніше, навіть не стільки сама Наталка, скільки щире почуття її та Петра, справжнє кохання долає всі перепони, виставлені життям. Цікаво, як протиставляється у творі народна мудрість, народна мораль моралі «освічених верств», які, на відміну від простих людей, не бачать великої біди у тому, щоб поступитися почуттями заради вигідного шлюбу. Вже вкотре ми розуміємо, що моральна краса і чистота людини зовсім не залежить від її соціального статусу. Котляревський майстерно розмежовує вічні цінності та минущі, духовне та матеріальне.Дуже багато у творі фольклорного, глибоко народного. Безліч прислів'їв та приказок, фразеологізмів та влучних висловів, створених народним розумом. Краса численних пісенних партій і досі зачаровує глядачів. Деякі з цих пісень співають і зараз. Фольклорну основу великою мірою мають і образи головних персонажів: Наталки, її матері, Петра, Миколи та інших. Проте я відзначив, що і через зовнішню типовість, узагальненість образів жодна з цих постатей не втрачає індивідуальних рис, не стає тільки типом, але лишається індивідуальним, яскравим художнім образом. Настільки яскравим, що читач часом забуває, що це вигадка автора, вірячи, що перед ним живі люди та їхнє життя. Кажуть, що сюжет «Наталки Полтавки» взято з реального життя...Отже, український глядач побачив у творі відображення самого себе і свого життя. Але ж ті часи давно минули, люди змінилися, змінилося життя. Проте справжні шедеври слова не втрачають своєї актуальності. Бо, попри будь-які зміни в житті суспільства і людей, є вічні теми і вічні проблеми нашого буття, як-от: справжнє кохання, щира дружба, чистота душі та боротьба за власне щастя. Завдяки беззаперечному талантові І. Котляревського навіть сучасний глядач бачить відображення власних переживань у цій п'єсі, бо, на щастя, сердечність і краса людської душі все ще є важливими для нас цінностями...

Объяснение:

Марго7 лет назад

 +3 

1. Приїзд до столиці. Привокзальні пригоди;

2. Німий Міхал заговорив;

3. Іван влаштовується на роботу;

4. Бійка з Велетом;

5. Знайомство з доктором Брякусом;

6. Оглядини тренажерної зали. Підготовка до першого тренування;

7. Заборона працювати. "Твоя робота - це спорт!";

8. Поява таємного поліцейського агента Фікси;

9. Встановлення республіканського рекорду видалось Зустріч Міхи з агентом Фіксою;

11. Іван зустрічає Міху з Фіксою та знаходить поліцейське посвідчення;

12. Рекорд. Журналісти. Фоторепортери;

13. Агент Фікса отямився і дізнався про успіх Івана з газети;

14. На вокзалі, де працював Іван, його вшановують табличкою. На ній сказано, що там працював чемпіон республіки;

15. Доповідь агента Фікси про діяльність злочинців-контрабандистів під керівництвом доктора Брякуса та Івана-сили;

16. Автомобільна аварія;

17. Смерть доктора Брякуса. Звинувачення в цьому Івана;

18. Щоденник доктора;

19. Міха робить сенсацію;

20. Коливання начальника поліції стосовно Івана та його подальшої долі;

21. Нова неволя. Цирк "Бухенбах";

22. Нове життя Івана;

23. Новий номер. Образа Піні;

24. Фікса вербує Піню;

25. Користь оголошення;

26. Міха Голий влаштовується на роботу;

27. Іван перезакохується;

28. Візит Президента. Фото на пам'ять;

29. Погрози звідусіль;

30. Євро-гастролі;

31. 50/50. Заручниця Мілка.

32. Визнання Івана Європою;

33. Пандорський рятує Івана від смерті;

34. Допит Піні;

35. Захисник тварин;

36. Бокс заради Королеви;

37. Фікса рятує Івана;

38. Реабілітація в лікарні;

39. Америка;

40. Піня перед вибором;

41. 150 тисяч гонорару;

42. Перемога Пацаки Макурі;

43. Прощавайте