Треба написати твір на тему "мій улюблений вірш" мені тринадцяти минало
Ответы
1 вони знову
2 вилазка до шафи
3 розмова під акаціею
4 прогулянка
5 історія у часі
6 знайомство з вадимовою бабусею
7 чоловік із виколотими очима на фотографіі
8 хлопчик на фотографіі і його мама
9 софійка дізнаеться про багато людей із роду кулаківських
10 вона знайшла свою пра-прабабусю
11порятунок сусідів знизу( іх привидів)
12 повня а знизу тиша
13 прокляття роду кулаківських знято
14 вадим не помінявся
15 софійка потрапила в майбутне
16 вона побачила що вадим уже не з іркою , а сашко відкрив каффе " русалонька " і запропанував софійці стати його русалонькою.
2 вилазка до шафи
3 розмова під акаціею
4 прогулянка
5 історія у часі
6 знайомство з вадимовою бабусею
7 чоловік із виколотими очима на фотографіі
8 хлопчик на фотографіі і його мама
9 софійка дізнаеться про багато людей із роду кулаківських
10 вона знайшла свою пра-прабабусю
11порятунок сусідів знизу( іх привидів)
12 повня а знизу тиша
13 прокляття роду кулаківських знято
14 вадим не помінявся
15 софійка потрапила в майбутне
16 вона побачила що вадим уже не з іркою , а сашко відкрив каффе " русалонька " і запропанував софійці стати його русалонькою.
ЧЕСНА БІДНІСТЬ Хай бідні ми, хай злидні ми,
Не маємо нічого,
А будьмо чесними людьми
Й не біймося нікого.
Нічого, нічого,
Що ми звання простого!
Звання — лиш карб, людина — скарб,
Цінніший від усього.
Хоч ми їмо черстві шматки,
Вдягаємось убого,
А в багача булки й шовки —
Ми людяніш од нього.
Нічого, нічого,
Що ми живем убого,
А чесним бути в бідності —
Найвище од усього.
Бундючиться вельможний лорд,
Що сотні слуг у нього;
Дурний, як пень, лихий, як чорт,
А строїть з себе Бога.
Нічого, нічого,
Що стрічка й хрест у нього,
Бо хто розумний чоловік, —
Сміється з того всього.
Король зведе в дворянський стан
Лакейчука двірського,
Людини ж праведної сан
Не дасться ні від кого.
Що з того пустого
Дворянства гербового?
Шляхетний дух, шляхетний ум
Шляхетніш того всього.
Молись же всяк, щоб стало так —
А йдеться вже до того! —
Щоб ум і честь, де тільки єсть,
Пробили скрізь дорогу.
Нічого, нічого,
Діждем ладу нового,
Торжествуватиме весь світ
Братерства перемогу!
Не маємо нічого,
А будьмо чесними людьми
Й не біймося нікого.
Нічого, нічого,
Що ми звання простого!
Звання — лиш карб, людина — скарб,
Цінніший від усього.
Хоч ми їмо черстві шматки,
Вдягаємось убого,
А в багача булки й шовки —
Ми людяніш од нього.
Нічого, нічого,
Що ми живем убого,
А чесним бути в бідності —
Найвище од усього.
Бундючиться вельможний лорд,
Що сотні слуг у нього;
Дурний, як пень, лихий, як чорт,
А строїть з себе Бога.
Нічого, нічого,
Що стрічка й хрест у нього,
Бо хто розумний чоловік, —
Сміється з того всього.
Король зведе в дворянський стан
Лакейчука двірського,
Людини ж праведної сан
Не дасться ні від кого.
Що з того пустого
Дворянства гербового?
Шляхетний дух, шляхетний ум
Шляхетніш того всього.
Молись же всяк, щоб стало так —
А йдеться вже до того! —
Щоб ум і честь, де тільки єсть,
Пробили скрізь дорогу.
Нічого, нічого,
Діждем ладу нового,
Торжествуватиме весь світ
Братерства перемогу!
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Мій улюблений вірш "Мені тринадцятий минало" Цей вірш я знаю ще з дитинства,тому що батьки мені ще з дитинства прищеплювали любов до віршів,пісень,казок.Коли я була маленька то я була дуже допитливою.Я завжди усіх питала що?,де? коли? І коли я почула цей вірш я стала запитувати татуся - а хто його написав?Що він значить? І тоді я дізналася багато цікавого про цей вірш і він до цього часу все ще мій улюблений.