За наведеними роками записати події з життя т. шевченка 1838-? 1840-? 1843, 1845, 1859-? 1847-1857-?

1838р - викуплений з кріпацтва
1840р - вийшов "Кобзар"
1843р -приїздить в Україну
1845 р- написання 5 поем "Кавказ" "Наймичка", " Заповіт", " І мертвим і живим" "Великий льох"
1859- поїхав на Україну в рідне село Кирилівку
1848-1858 - військова служба в Окремому Оренбургському корпусі

Історична повість "Захар Беркут" (тема — боротьба українського народу проти монголо-татарських загарбників у XIII ст.; ідея — саме народ є рушійною силою історії). 

II. Протистояння героїв повісті — представників двох таборів (мирні жителі карпатського села Тухля і Захар Беркут — монгольські загарбники і зрадник боярин Тугар Вовк): 

1. Головний герой повісті Захар Беркут (найстарший, найдосвідченіший у Тухлі; значення прізвища — волелюбний, мудрий птах; має великий життєвий досвід; відчуває власну відповідальність за долю рідної землі; на його боці — правда, любов, Бог, громада, навіть природа). 

2. Боярин Тугар Вовк (хижа, пихата людина, має намір володіти землями Тухольщини і поневолити її людей, заради цього йде на зраду; від нього відмовляється навіть рідна дочка; він загинув разом з монголами; заслуговує на презирство). 

3. Монгольський воєначальник Бурунда (лютий, жорстокий загарбник; звірячий характер виявляється у ставленні не тільки до мирних жителів, але й до своїх вояків; розум, сила, хоробрість послуговують злу, руйнуванню, смерті). 

ІІІ. Утвердження всеперемагаючої сили народу (сила любові до рідної землі, мудрість, народна єдність — ось що допомагає вистояти у найстрашніші часи випробувань і лихоліть

Образ Рити «Місто» Підмогильний Рита мешкає в «Справжній кімнаті» (простора, світла й окрема кімната у великому будинку десь в новому районі). (Степан від­чуває себе вже частиною міста. Він упевнений у собі. Прагне насолоджуватися всіма перевагами міського життя, компенсу­вати згаяний час. «Досі він любив жінок, випадково зустрінутих на його шляху, а сам ще не обирав». У стосунках з жінками він переходить від пасивного до активного вибору).Висновок. Кімната символізувала фізичне утвердження в місті, зміцнення матеріального становища, а жінки — це немовби етапи внутрішньої еволюції Степана, етапи вживання його в міське се­редовище. Так, Надійка його цікавить, доки він відчуває свою внутрішню причетність до села, «вона була від села, що зблякло в ньому». А Зоська виступає вже як повністю персонаж міста. Жінки для Степана водночас — це порятунок від самотності в чужому для нього середовищі. З цього приводу Соломія Павличко писала: «Жінки для Степана Радченка — талісман його успіху, по суті його жертва… жінка є лише об’єктом почуття й екзистенціального пошуку мужчини. Однак цей пошук абсурд­ний, як абсурдне саме життя… Для чоловіків це пошук самоствер­дження, а не кохання».