Відповідь:
За горами та долинами, там де дме сильний вітер, вже декілька століть
Назад, там з'явилася країна. Але з дивною назвою, "Слизолий" . І колись, в країні тій, правив дивний цар Плаксій. Голова була велика, та й очі теж. В нього було 3 дочки і завжди сумних 3 сини. Старшу звали всі Нудота. Середульшеньку Вай-Вай. Ну, а третя донечка Плакота. Всі любили плакать через край! А Плаксійові сини... так і звали їх, Плаксуни. Ось така вийшла сім'я , у царя у нашого. Вся сім'я його сиділа, всі стогнали та ревли. Зупинить ніхто не в змозі, це сімейство короля! Ну і цар так розлютився! Він сказав, що хто всмізнеться, засміється або ще! Він його з'їсе з кісткам. Вс його. Кожний день Цар Слизолий, пив сльози дітей.
Але в тому царстві, жив один дядько. І йому було все одно на ці закони.Він приходив кожний вечір до голодної матері та й усім приносив сміх. Лоскотав, щіпав за щоки.Завжди він ходив в накидці, мав лукавинку в очах. Дуже не любив Плаксій, цього дядько Лоскотона.
І колись Плаксій не втримавсь. Стукнув стіну кулаки і назвав ім'я свого кращого посіпаки. ,,Гей, Макаки, ну ти де?,, Зразу він прибіг туди. Вислухав те, що сказав йому Цар і пішла. Через декілька годин, він побачив Лоскотона, він веселий малих дітей. Макаки полетів до нього, зв'язав і першій у Пласкоград!
Детальніше - на -
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Хто з письменників довгий час «писав у ящик»?
Происходит от др.-русск. нынѣ, ныня, ст.-слав. нынѣ, нынІА, нынѣчоу (др.-греч. νῦν). Ср.: укр. ни́нi, ни́нька, ни́нiка, болг. ни́не, др.-чешск. nynie, чеш nyní, польск. ninie, кашубск. ninia. Родственно лит. nūnaĩ «теперь, сейчас», др.-инд. nūnáṃ — то же, авест. nūrǝm, греч. νῦν, νύν, лат. nunc, ср.-в.-нем. nun, далее лит. nu «теперь, сейчас», nùgi, латышск. nu, др.-инд. nū́, nú, авест. nū, греч. νύ, νύν, νῦν, алб. ni (*nū), др.-в.-нем. nu, nu^. Далее пытаются сблизить с др.-инд. navī́nas «новый», др.-прусск. nauns — то же. Отсюда ны́нешний, но́нешний, др.-русск. нынѣчьныи, ст.-слав. нынѣштьнь. Ср. образование дома́шний. См. также но́ньче, но. Ср. конец слова др.-русск. нынѣча, да́веча, тепе́реча, а также др.-инд. са «и», авест. čа — то же, греч. τέ, лат. que, neque. Использованы данные словаря М. Фасмера. См.