Списати речення, поставити пропущені розділові знаки, підкреслити головні та другорядні члени речення, в дужках після речення дати характеристику речення. А) З ділом бач у нас ніколи не розходяться діла. Б) Зашуми ти новим потоком сизокрила моя пісня. 2. Списати речення, поставити розділові знаки при прямій мові, записати схеми речень А) Ходімо діти! Дорога далека, не треба гаятись ще раз вклонившись до землі сказав дідусь. Б) І мовлять учні землю милу повік любить не перестанемо

У творає Т. Шевченка дуже актуальною залишається тема матері та її любові до своєї дитини. Найбільше мені припала до душі його картина "Голова матері", яку він змалював у К. Брюллова, додавши у неї свої елементи. На ній зображена жінка, мабуть, мати Шевченка, яка переживає за свого сина. До речі, у багатьох творах митця провідною темою є любов матері та свого сина. Можу сказати, що у творі "І виріс я на чужині" Шевченко з палкою любов'ю згадує свою матір, яка

《Мене малого і вночі

На свічку Богу заробляла;

Поклони тяжкії б’ючи,

Пречистій ставила, молила,

Щоб доля добрая любила

Її дитину... 》

У цих рядках він розповідає про те, як про нього піклувалася рідна мати. Вона була готова усе робити для свого сина, щоб йому ні в чому не було потреби, готова була робити все, щоб її син мав гарну долю.

Також у творах Шевченка згадується не тільки його рідна мати. Наприклад, у творі "Наймичка" розповідається про долю дівчини-покритки, яка народила свого сина поза шлюбом. І для того, щоб він мав гарну долю, вона підкидає свого сина бездітній сім'ї, а сама влаштовується працювати до них наймичкою. Ні, ми не можемо сказати, що вона не любила свого сина, навпаки - вона бажала, щоб її син не був серед інших центром приниження, бо він - дитина-байстрюк. Ганна призналася своєму синові, що вона його мати, тільки у кінці, бо берегла цю таємницю рік за роком. Вона робила це для того, щоб зберегти стосунки зі своїм сином та наймачами, бо ніхто не знає, як би відреагували вони - прийняли цей факт до себе, чи навпаки - через образу перервали стосунки.

《 Прости мене! Я каралась

Весь вік в чужій хаті…

Прости мене, мій синочку!

Я… я твоя мати.. 》

ответ:На мою думку, повість О. Гавроша про Івана Силу навчає нас стійко зносити випробування долі та залишатися людяними. Іван Сила мав нелегке життя. Ставши всесвітньовідомою особистістю, він не втратив людяності. Він залишився таким самим милосердним, яким ми бачили його на початку твору. Завдяки силі духу, мужності, хоробрості, Іван досяг успіху у житті. Проте він не забував про друзів, про рідних. А на піку успіху це має неабияке значення. Твір О. Гавроша вчить нас поважати все живе, бути внутрішньо стійкими та мужніми. 

Объяснение: