Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися? а) Кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший; в) бажання покататися на Миколиному комбайні. 2. Дід хотів, щоб хлопці: а) до йому по господарству; б) вилізли з ями; в) вирвали бур’ян за клунею. 3. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як: а) у Києві; б) Харкові; в) Львові. 4. Свиня, на думку хлопців, важила: а) п’ять пудів; б) п’ять кілограм; в) майже тонну. 5. На характер льоха Манюня була: а) спокійною; б) брехливою; в) противною. 6. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями? а) «Подвір’я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив’яна»; в) «Клуня» і «Крива груша». 7. Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме: а) три копійки; б) п’ять копійок; в) одна копійка. 8. Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити? а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала. 9. Друга Павла звали Явою, як і острів: а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі. 10. Батько у Яви: а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер. 11. Явин дід полюбляє: а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою. 12. На честь діда було названо: а) шлях до Києва; б) польове озеро; в) метро, що хотіли прокласти хлопці. 13. Мати у Яви: а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів; в) депутат облради. 14. Який фразеологізм має місце у цій частині твору? а) Тільки п’ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п’ят. 15. Характер у Яви наче: а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь. 16. Ява кінофільм «Тореадор» назвав: а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним. 17. Тореадори, на думку Яви, — це: а) люди, що ризикують своїм життям; б) найсміливіші герої і ловкачі; в) гумористи і циркачі. 18. Іван Рень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них: а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору; в) знав увесь світ. 19. Яке лихо вчинив бугай Петька? а) Загнав дачника на телеграфний стовп; б) розбив сусідську горожу; в) зіпсував комбайн Миколи. 20. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього? а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

Вовк - цитатна характеристика  :

Найстаріший : " був найстарішим вовком в світі "

Ватажок зграї : " Все своє Сіроманче життя водив зграю "

Взірець для молодих вовків : " молоді вовки мріяли пройти в нього бойову стратегію і тактику "

об"єкт марення молодих вовчиць : " він снився молодим вовчицям "

Мав вплив на інших : " Коли ж нічого було їсти, то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости "

Авторитетний : " і згарая мовчечки лягала "

Вірний і вдячний : " Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб в глибині темного листопадового вітру ", " Сіроманець проводжав йоголісом до школи, зустрічав його на узліссі " 

Сашко-цитатна характеристика :

гостро відчуває несправедливість дорослих по відношенню до Сіроманця " він один, а їх онде скільки "

сміливий, ладен на все, аби врятувати друга, наважується йти в Одесу разом з Сіроманцем, аби йому врятували зір: " Кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося снігу...скинув на сніг кожушину "

лагідний, завжди лагідно звертається до вовка 

турботливий, добрий, вірний друг: " Я з тобою, я тебе не покину і не віддам нікому "

любить ліс і все, що в лісі : " До школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а Сашко ходив стежиною, лісом".

Чепіжний-цитатна характеристика

Жорстокий-б"є коня прикладом, прив'язує вовка за шию до драбини

Боягузливий-підняв руки вгору, коли вовк загнав його в болото, говорить про потоп " загарбався головою в сніг", " задкував лісом".

Злопам"ятний -неодноразово згадує про козу, яку з'їв Сіроманець

Злостивий- говорить про те, чому ввок не з"їв коня, коли той був ще молодий

Глузливий- глузує з собак, коли ті зачули Сроманця як його впіймали, з дружини, яка годує собаку

Лютий- люто рушає на старого вовка, влаштовує погоню на нього

Безжалісний до коня, вовка, собак

Запобіжливий, послужливий " слухаю", " єсть"

Користолюбний-думає про те, як продасть цуценят

Брехливий-гоорить про те, що вовк з"їв вівцю, толочить посіви.

Схильний до крадіжок " Як и я був вовком, я б тоді все розказав Сіроманцеві і про Чепіжного, як він ночами краде в полі солому "

Грубий-на грубість героя вказує його мова-груба та зневажлива

Объяснение:

Мне поставили 11 балов

Аналіз новели “Іmpromtu phantasie” стане в нагоді кожному десятикласникові при підготовці до уроку чи контрольної роботи. Тут викладено основне, що потрібно знати школяреві після прочитання твору. Занотуйте в зошит його тему, ідею та основну проблематику, аби краще орієнтуватися у відмінностях різних творів Ольги Кобилянської.

Зроблене багато років тому дослідження біографії письменниці переконує, що «певну автобіографічну (тут – “музичну”) інформацію в художній прозі Ольги Кобилянської не можуть суттєво доповнити ані її щоденник, ані її листи, ні автобіографії».

Саме з творів письменниці здогадуємось: її покликанням і мрією була музика, її улюбленим композитором був Ф. Шопен. Вона хотіла бути музикантом. Піаністкою. Перешкодою став брак коштів.

Однак очевидно: Кобилянська відчувала душевну спорідненість з Шопеном. Його музика була їй внутрішньо близька. І не тільки їй, а й іншим модерністам. Шопен (1810–1849), можна сказати, фізично належав першій половині ХІХ століття, а духовно другій половині, сучасному життю О. Кобилянської.  

Так, з «Impromtu phantasie» Шопена Експромт», назву «Фанзазія» твір отримав по смерті музиканта) пов’язаний перший музичний епізод у прозі Кобилянської, перша вербалізація інструментального твору та його впливу на письменницю. Ідеться про повість «Людина». З цим музичним твором пов’язані і твори, про які ми говоримо сьогодні. Літературознавці називають ці твори «музичними» або «симфонічними».

Тема: Роздуми про мистецтво і його роль у житті людини, значення для формування духовності.

Свій твір «Impromtu phantasie» Ольга Кобилянська означує як нарис, таким чином, можливо, наголошує на певному його автобіографізмі, адже за визначенням ця жанрова форма належить швидше до публіцистичного стилю і, попри позбавленість чіткої та завершеної фабули, яка часто носить фрагментарний характер, передбачає зображення дійсних фактів, подій та конкретних людей. Зважаючи на глибокий ліризм твору, наповненість його засобами музичного мистецтва, його можна визначити як художній нарис).

Розповідь веде героїня, яка згадує «минулі літа і одну людину, яка була іще дитиною». Оповідачка надзвичайно чітко, до найменших деталей описує характер та зовнішні ознаки дитини: «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима…». Попри те, що героїня говорить про маленьку людину в третій особі, з таких живих, ясних спогадів зрозуміло, що вона згадує себе в дитинстві. Силою, яка спричиняє бурю спогадів, психологічний вир в душі героїні, стають «торжественні, поважні звуки дзвонів».

Смілива, не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах.

У віці 10 років, коли молодий аристократ налаштовував фортепіано і передбачав щасливе творче майбутнє дівчини, яке, як ми бачимо, не справдилось. Дитячі спогади весь час живуть в ній, вона не уявляє життя без музики, яка будить у ній дивовижні почуття).

Таке асоціативне сприймання музики було і в О. Кобилянської.

Природа, подібно до музику, тонко впливає на дівчину. Ці дві стихії – музика і природа – поєднуючись, зливаються в одну барву; вони захоплюють героїну, хвилюють, будять багату гаму відчуттів.

Зрозуміло, що авторка надає значного смислового навантаження звуковому образу, адже він генерує подальше розгортання сюжету художнього твору.

Музика для героїні О. Кобилянської найдосконаліший засіб вираження переживань, страждань, поривань і прагнень, коли для вираження почуттів бракує слів.

Объяснение: