ответ:У восьмому класі я прочитала чимало цікавих творів. Вони були насичені різними подіями, емоціями, переживаннями. Кожен твір вразив мене. Прочитавши романи, вірші, повісті, я вивчила багато нових цікавих фактів про історію України, життя, звичаї, традиції та побут народу.
Є твір, який мені запам’ятався найбільше. Історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» вразив мене, показав справжню історію України. Відомий український письменник зміг чудово зобразити історичні події доби Руїни. У творі утверджується думка про необхідність підвищення національної свідомості українців. Доводиться факт, що провідною силою для розвитку держави є національна еліта. У романі автор закликає до єдності народу заради щасливого майбутнього. Куліш акцентує увагу на суперечностях між козаками, шляхтичами, міщанами.
Роман сповнений різноманітними образами. Кожен персонаж має свою характеристику, усі риси підкреслені за до художніх засобів. Окремий герой твору часто відіграє важливу роль. Роман побудований на історичних фактах, тому вражає те, що були лицемірні, підступні, егоїстичні люди, які готові були знехтувати Батьківщиною заради власної вигоди. Найлукавішим героєм є Іван Брюховецький. Це політичний авантюрист, який будував свою кар’єру лише на брехні. Навіть автор ставиться до героя зі зневагою, називає його Іванцем. Брюховецький — безчесна людина. Спокійно дивлячись людям в очі, він говорив неправду, втирався в довіру простому народові, намагався справити гарне враження, вдавав із себе скромного чоловіка. Іван таки зміг дістатися своєї мети. На раді серед черні він був обраний гетьманом. Вражає підступність людини. Одразу ж Брюховецький починає пригноблювати людей, називає їх дурним мужицтвом. Не можна спокійно реагувати на підступність Іванця. Мабуть, саме через таких людей Україна й переживала такі важкі часи після смерті Богдана Хмельницького.
На противагу Брюховецькому у творі змальований Яким Сомко. Це справжній патріот своєї держави. Він щиро вболівав за щасливе майбутнє Батьківщини. Автор змалював Сомка в образі продовжувача дипломатичної політики Богдана Хмельницького. Яким не хотів аби через його власні інтереси починалися чвари. Цей чоловік мріяв про квітучу державу, прагнув, аби два береги Дніпра приклонилися під одну булаву. Сомко — щирий, розумний, сильний, сміливий ватажок, який прагнув об’єднати Україну. Письменник зображує героя гарним чоловіком, воїном з ясними очима, відданим, благородним гетьманом. Душа радіє, коли розумієш, що все ж таки є справжні патріоти.
У творі піднімаються не тільки проблеми патріотизму, гідності, а й тема кохання. Стосунки між Петром Шраменком та Лесею Череванівною займали провідне місце в романі. Звичайно кохання розвивалося не безхмарно, були складнощі. Я була дуже рада, коли дізналася, що Петро та Леся одружилися. Я вважаю, що вони є достойною парою. Закохані довго боролися за свої сильні, взаємні, щасливі стосунки — і вони дісталися бажаного.
Объяснение:Отже, я в захваті від прочитаного роману. Цей твір відкрив для мене багато нового, я побачила історію України очима письменника. Мене вразило широке використання художніх засобів. За їх до Куліш дуже точно зміг підкреслити риси характеру кожного героя. Я люблю Україну, мені подобається дізнаватися нові факти про неї, вивчати історію, мабуть, саме тому «Чорна рада» Пантелеймона Куліша не залишила мене байдужою.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Цитатна характеристика образу климка по плану: 1.климко-сирота 2.портрет i зовнiшнiсть героя. 3.риси характеру а)чугiний i добрий б)благородний i щирий в)винахiдливий, мужнiй, вольовий г)уважний i працьовитий 4.поведiнка i прагненя хлопця а)бажання навчатися б)турботливий, спiвчутливий в)вiдповiдальний за доручену справу г)шанобливе ставлення до дружби 5.значення образу климко
Объяснение:Наталена Королева “Легенди старокиївські” аналіз
Сюжет «Легенди старокиївські»
Поверження Перуна.
«Але прокляття Перунове пережило давніх богів».
Всеволод Ярославович приходить до «ясновидки Богдарки» – «щоб був я батькові за братів миліший. Мені щоб спадщину отчу дістати і над братами сісти».
Князь Ярослав Мудрий працює над «Руською правдою».
Князь Ярослав креслить плани храму Святої Софії.
Цикл «Легенди старокиївські» – це 25 легенд-оповідань, написання яких було завершено на початку 40-х років минулого століття.
Зовні «Легенди старокиївські» можна поділити на три тематичні цикли: легенди скіфські, легенди княжої Русі і легенди, пов’язані з Києво-Печерським монастирем. Більшість їх сюжетів — відома («Аскольдова могила», «Перунове прокляття», «Стугна», «Кирило Кожум’яка», легенди про Феодосія Печерського, художника Аліпія та ін.), взята із староруського життя. Проходять через них герої біблійної і античної міфології, скандинавських саг, дії яких так чи інакше пов’язані з Києвом і Подніпров’ям.
Лише дві останні легенди — «Явлена вода» і «Хрещеник Попа Івана» — тематично відступають від усього циклу, відтворюють події дещо пізніших часів. У першій з них опрацьовано легенду про Самсонову криницю у Києві, яку письменниця пов’язала із легендою свого роду де Лачерда. Назва Самсонової криниці з цілющою водою виводиться у ній не від біблійного Самсона, а від хлопчика Самуся, внука городника діда Семена, що власними руками викопав ту криницю. І вже зовсім не відомою на українському ґрунті є легенда про таємницю народження графа Карла Сен-Жермена, французького алхіміка і авантюриста, друга Вольтера, який, за версією Н. Королевої, прийшов на світ від кохання між простою українською дівчиною з надтисянських Карпат і Францом
Ракоцієм II, що на початку XVIII ст. почав із Закарпаття національно-визвольну війну угорського народу проти габсбургського панування. Помираючи на березі Тиси, мати охрестила сина, покликавши в свідки легендарну гору Піп Іван.
У цих легендах багато поезії, чистої і ніжної любові до людей праці.
В окремих легендах у формі художньої розповіді Н. Королева ставить і розкриває наукові гіпотези, які знаходять підтвердження в наш час. Так, у легенді «Аскольдова могила» проведена думка про перше хрещення Русі за часів князювання Аскольда в Києві. На її думку, Аскольда вбили не варяги, а місцеві прихильники язичництва і лише у 1113 p., коли у Києві княжив Мстислав Володимирович, на Аскольдовій могилі була збудована Свято-Миколаївська церква. Гіпотеза про перше хрещення Русі підтверджена і науково обгрунтована в літературі, що з’явилася до 1000-ліття християнства на Русі, зокрема у монографії М.Ю. Брайчевського «Утвердження християнства на Русі» (1988).
Хто нині скаже, скільки правди у стародавній легенді, що Олена, мати візантійського імператора Константина, теж народилася на скіфській землі, що саме в її честь київська княгиня Ольга після хрещення прийняла хресне ім’я Олена. Багато цікавих фактів нашої прадавньої історії видобула письменниця з легендарних, археологічних і літописних джерел, опрацювала їх на стику з старогрецькими, візантійськими і скандинавськими джерелами, створивши колоритну мозаїку присутності Скіфії, Давньої Русі і України в загальноєвропейському історичному і культурному процесі. Вона мала на це повне право і як вчений археолог і історик, і як художник слова.
извени если неправильно