Термі! яким ви уявляєте ліричного героя твору , , зимовий

ответ:В сучасному світі досить розвинена поезія. Вона високо цінується в любителів книг.

Проте, я вважаю, що завжди на першому місці у кожного читача була, є і буде - народна пісня. Адже, вона була створена нашими предками. В народних піснях приховано надзвичайно багато сенсу, життєвого досвіду та багато корисного.

На мою думку, обов'язком кожного українця є - хоча б раз заринутись в глибінь народної пісні. І я впевнена, що після цього, вона не покине серце читача. На жаль, в 21 столітті залишилось так мало читачів, які люблять книги, народні твори.

Тому, я закликаю кожного любити читати та поринути в пізнання "океану мудрості" - народних пісень.

Объяснение:

Якщо я неправильно зрозуміла запитання, поясни детальніше, будь ласка.

У країні Сльозолий правив цар Плаксій. У нього було три дочки — Нудота, Вай-Вай та Плакота і три сини Плаксуни. Цілими днями вони плакали. Цар звелів, щоб плакали і всі діти в країні, бо він любив їхні сльози пити.
Незважаючи на заборону сміятися, до дітей приходив добрий дядько Лоскотон і веселив їх. За Лоскотоном ганялися цареві охоронці, але ніяк не могли спіймати. Тоді цар Плаксій пообіцяв тому, хто спіймає Лоскотона, віддати свою дочку за дружину. Був у царя капітан Макака, який дуже хотів стати царським зятем. Він підстеріг Лоскотона і спіймав його.
У палаці зібралися грати весілля. Але тут до в'язниці, де сидів Лоскотон, прийшли батраки й робітники і звільнили доброго веселого чоловіка. У царя в цей час був бенкет: усі скакали й од щастя гірко плакали, бо то радість у них така. Аж раптом — Лоскотон! Стрибнув до царя на трон, почав його лоскотати, і Плаксій так розреготався, що аж лопнув од сміху. Цареві діти втекли до чужих країв, а країна та живе весело й донині.