Тарас Шевченко створив прекрасний твір, присвячений історичній тематиці, а саме — темі гайдамацького повстання 1768 року. Так давно були ці події, але і зараз навколо них точаться дискусії науковців та звичайних громадян, які цікавляться історією України. Відомо, що гайдамаки діяли жорстоко. Чи мали вони на це право? їх називають і визволителями, і розбійниками... Спробую і я розібратися в такому далекому від нас і складному явищі, як гайдамаччина.
Я думаю, гаку неоднозначну реакцію події гайдамацького повстання викликають через те, що в основі його лежить непросте філософське питання: що людина має право зробити заради ідеї? Де межа дозволеного? Пишучи цей твір, я не ставлю собі на меті відповісти на це питання, бо протягом усієї історії людства воно хвилює людей, проте досі не має відповіді.
Гайдамацьке повстання виникло на Правобережжі як реакція на невпинне жорстоке пригноблення українців польською шляхтою. Це пригноблення відбувалося, як кажуть, "по всіх фронтах": це був тиск культурний, національний, а що найгірше — релігійний. Людей змушували зрікатися своєї віри і Батьківщини. Але так не могло тривати довіку, тож гнів і обурення, що накопичувалися в серцях людей, зрештою вирвалися на волю. Проте повстання придушили, залучивши російські війська. Гайдамаки жорстоко вирізали польське населення, але ж і поляки вирізали цілі українські села, не жаліючи жінок і дітей... Напевно, це саме той випадок, коли біблійний принцип непротивлення злу не може бути застосований...
Головними дійовими особами поеми Тараса Шевченка є Гонта і Залізняк. Мені сподобалося, що ці образи поет змалював яскраво, глибоко психологічно, ми бачимо всі їхні почуття і сумніви, переймаємось тими самими питаннями, які постають перед ними. Народ любить і слухається своїх ватажків. Виходить, та ідея, якій служили Залізняк і Гонта, була не їхньою особистою примхою, а виявленням волі всього народу.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Зробити паспорт творів "Сучасникам" та Радість "Оена Теліга
Сучасникам:
Рід літератури: лірика
Вид лірики: філософська
Збірка: «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: раптовий порив, святім союзі, гострим болем, я тверда й сувора, ясних привітів, хуртовині сніжній, холодній зливі
Персоніфікація: купати душу
Метафора: «горіння тіла», «сховай свій біль», «зломи раптовий порив», «у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем», «біль бринить», «сміх … рветься джерелом на волю», «даю без міри ніжність», «палити серце в хуртовині», «вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»
Антитеза (протиставлення): «Не плутай душу у горіння тіла», «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «щастя з гострим болем»
Риторичне звертання: «О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог»
Риторичні оклики: «Не треба слів!», «Хай буде тільки діло!», «Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!»
Інверсія: «в хуртовині сніжній»
Кількість строф: чотири
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Радість:
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими
Персоніфікація: «радість тулиться»
Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»
Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».
Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»
Кількість строф: три
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Римування: кільцеве (АББА)
Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами
Объяснение:
Там ще треба ідею і тему твору, потрібно робити самим