Твир на тему свет украинской поэзии

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.

Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.

Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.

Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».

Объяснение:

Один із поетів написав про своє дитинство в повісті Гуси-лебеді летять це був Михайло Стельмах . Хоч на той час життя було тяжке , був голод , люди навіть немали взуття . Але Михайло був дуже доброю дитиною це мені запало до душі під час читання цієї повісті . В ній Михайлик розповідав цікаві історії з свого життя , він дуже любив казки та легенди, які розповідали йому дідусь Дем'ян та бабуся . Цьому хлопчині був цікавий навколишній світ він вважав що це казка . Сам же. Михайлик був дуже допитливою дитиною йому були цікаві книги , хоч на той час всі думали що це нечиста сила але йому подобалося читати , всякими здобував книги . Напевно тому він і став письменником бо з дитинства захоплювався цим . Це хлопчик з дуже хорошим серцем , не завжди його доброта радувала батьків але в глибині душі вони тішились що виховали такого сина . Не дивлячись на те, що Михайло Стельмах походив з небагатої сім’ї, але ди Не дивлячись на те, що Михайло Стельмах походив з небагатої сім’ї, але дитинство його, оточене любов’ю та турботою, можна назвати щасливим. Мені дуже подобається ця повість !