Дайте коротку відповідь на запитання. 1. у якому році народився т. шевченко? 2. назвіть ім'я професора академії мистецтв, художника, який відіграв велику роль у визволенні т.шевченка з неволі. 3. скільки творів містила перша збірка «кобзар»? 4. скільки поезій було в другому виданні цієї книги? 5. хто автор мелодії «заповіту»? 6. як називається гора, де поховано поета? 7. яка річка протікає біля могили митця? (по 1 ) 8. про які події з життя т.шевченка йде мова? аргументуйте відповідь. літній сад, 24 роки, 22 квітня, 1838, карл брюллов, 1840, «кобзар».

1. 1814

2. Брюллов

3. 8

4.

5.Найвідоміші варанти належать М. Лисенку та Г.П. Гладкому.

6.Чернеча (тепер Тарасова) гора

7.Дніпро

8. У Літньому саду Шевченко познайомився з  Іваном Максимовичем Сошенком.

1838 р (йому було 24) його викупили з кріпацтва та прийняли до академії мистецтв у Петрбурзі.

Брюллов приймав участь у викупі з кріпацтва і був його вчителем в академії

1840 вийшла збірка "Кобзар"

"Кобзар" всесвітньо відома збірка

 Ця незвичайна пригода сталася тоді, коли я поверталася зі школи.

      Поблизу будинку у кущах щось жалібно заскавуліло. Я обережно заглянула туди. На мене дивився сумними оченятами маленький поранений собака. Погані господарі позбулися хворої тварини. Я ла беззахисне створіння. Покликала тата. Ми разом надали до Спочатку поселили в курнику. Часто навідувалися та підгодовували. згодом назвали його Бровком. Коли він виздоровів, тато змайстрував йому просторну будку. Він живе у нашому дворі. Любить побавитися із дітьми.

     Вдячна тварина стала гарним сторожем та захисником.

     Я врятувала нашу домашню кішку Мусю. А було це взимку. Ввечері поверталася із гуртка. Зупинилася, щоб перейти дорогу. Раптом відчула щось маленьке та тепле біля своїх ніг. Маленький клубочок рухався. Це було кошеня. Воно тремтіло від холоду. Я принесла його додому. Дала поїсти. В теплі маленька тваринка заспокоїлась. Згодом стала веселою.

     Кошеня дуже кумедне. Воно часто бавиться з нами.

   

     Одного дня на дорозі я побачила їжачка. Він був зовсім маленьким. Напевно, загубився. Добре, що поблизу не було машин. Я взяла малюка на руки і перенесла на травичку. І тут мені на радість його чекала мама. Вони зможуть разом попрямувати у безпечне місце.

  Я була щаслива, що зробила добро маленькій тваринці.

До п’яти років Івана Франка називали Мироном. У той час вірили, що коли по дитину прийде нечиста сила, то вона його просто не знайде – бо нікого в хаті не кликатимуть Іваном.

Це ім’я надзвичайно подобалося матері Франка – Марії. Воно ж стало причиною множення Франкових псевдонімів, яких він мав кілька десятків. Його навіть називають рекордсменом за кількістю псевдо в українській літературі, більше мав тільки Олександр Кониський.

У своїх творах Франко називав іменем Мирон тільки близьких йому персонажів, які передають його переживання чи здібності