Із вірша лесі українки "мрії" випиши художні засоби: метафора порівняння персоніфікація

ПОРІВНЯННЯ: 
Так і хочеться гукнути,
Наче лицар мрій дитячих

Мріє стеля надо мною,
Мов готичнеє склепіння

Роки любії, дитячі,
Як весняні води, зникли

А гілки квіток сплелися
На вікні, неначе грати.


МЕТАФОРИ: 
Хай джерелом кров поллється

Корогва хрещата наша

Не шумить гарячка в жилах

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ:
дитячі мрії грали

в крові гарячка грає

Про матеріал

Тема. Михайло Стельмах. Автобіографічна повість про дитинство.

„Гуси-лебеді летять”

Мета:

-ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом М.Стельмаха, з'ясувати особливості автобіографічної повісті;

-опрацювати ідейний зміст повісті;

-розвивати естетичні смаки учнів, увагу сть, уміння творчо мислити, грамотно висловлювати свої думки, враження;

-розвивати навички виразного читання , переказування тексту, виділення головних епізодів твору;

-активізувати словник школярів;

-виховувати почуття пошани до творчості М.Стельмаха, любові до рідної культури, пунктуальність, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.ответ:

Объяснение:

«Гуси-лебеді летять» коротка характеристика головних героїв. Михайлик — простий сільський талановитий хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Батько Михайлика — лицар-хлібороб. В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби. Мати Михайлика — це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки. Ганна Іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди. Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів. Бабуся — проста селянська трудівниця Люба — подружка Михайлика, вона добра, щира, чуйна. Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Він другий батько для Михайлика. Дядько Микола — великий життєлюб. Це — втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело.