"уява , фантазія в житті творчої особливості ( за творчистю м.стельмаха)

Уява та фантазія – це найважливіші сторони нашого життя. Якщо на мить представити собі, що людина не мала б фантазії, світ не побачили б твори, створені Михайлом Стельмахом та Григорем Тютюнником. Люди не змогли б насолоджуватися їхніми прекрасними творами та оповіданнями.

Уява авторів може вивести людину за рамки її існування та нагадати їй про минуле, як, до  прикладу, в творі «Климко» Григора Тютюнника. З до фантазії в нас з’являється образ раніше ніколи не існуючого об’єкта, умови чи ситуації. Однак уява мусить бути з позитивним напрямом розвитку, як, наприклад, у творі «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха. Вона має сприяти пізнанню світу, що нас оточує, а не перерости в заміну реального життя на мрії.Уява та фантазія – це найважливіші сторони нашого життя. Якщо на мить представити собі, що людина не мала б фантазії, світ не побачили б твори, створені Михайлом Стельмахом та Григорем Тютюнником. Люди не змогли б насолоджуватися їхніми прекрасними творами та оповіданнями.

Уява авторів може вивести людину за рамки її існування та нагадати їй про минуле, як, до  прикладу, в творі «Климко» Григора Тютюнника. З до фантазії в нас з’являється образ раніше ніколи не існуючого об’єкта, умови чи ситуації. Однак уява мусить бути з позитивним напрямом розвитку, як, наприклад, у творі «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха. Вона має сприяти пізнанню світу, що нас оточує, а не перерости в заміну реального життя на мрії.

Думаю, що скарб, який потрібен людині – це душевні багатства. Це дуже гарні риси в людині, які всім іншим подобаються. І вони дуже цінні.
Але спершу, я думаю, варто сказати про такі душевні скарби, які дають людині волю та силу до життя. Це відвага, стійкість у життєвих труднощах, хоробрість. Це почуття власної гідності та повага до себе самого.
Ще великим душевним скарбом є вміння прощати.
Також я вважаю, що великий душевний скарб – це кохання та любов ,кохання дає снагу, зігріває серце, надихає на творчість та роботу.

можешь что то вырезать

Объяснение:

Моя сім’я – найкращий скарб

З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх батьків – це є безцінним скарбом в моєму серці.

Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєму бабусею, своїм молодшим братом.

Від свого батька я успадковую впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до мене, до мого брата, до моєї дорогесенької, щирої і ніжної матусі, від своєї дорогесенької мами –я успадковую всі ті добрі, щирі і ніжні риси характеру, які є зараз у моєї мами.

Завдяки тому, що у нашій сім’ї панує завжди мир і спокій, взаєморозуміння, повага і шана до кожного, хто є у нашій сім’ї – я зі своїм братом стоїмо твердо на ногах і впевнені у завтрашньому дні.

Треба любити і шанувати, поважати своїх батьків – не завдавати їм болю і сорому своєю поведінкою. І чого гріха таїти, що іноді ми засмучуємо своїх батьків, завдаємо їм болю, своєю поведінкою, своїми вчинками, своїм не хотінням чи не прагненням вчитися, і як боляче дивитися на їхні переживання, на їхню душевну муку за нас, але вони добрі, вони готові за нас своє життя віддати, що лише нам було добре, щоб ми жили радісно і щасливо. Для своїх батьків – ми є скарбом тому, що ми їхні діти, а наші батьки для нас є безцінним скарбом. Чому я написала, що мої батьки, моя сім’я є скарбом, а тому, що я твердо впевнена – де у сім’ї між батьками і дітьми є любов, взаєморозуміння, де я живу щасливою і радісною, то це є безцінним скарбом для мене.

Я люблю свою родину, свою сім’ю тому, що це є мій безцінний скарб і я буду берегти, як свою зіницю ока.