Твір на тему чи хотів би я мати такого друга, як климко з повісті г. тютюнника климко

Однією з основних думок яку хотів донести автор до читача, це те що потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен до свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей.

Наприклад Ява і Павлуша (з твору "Тореадори з Васюківки) вони завжди все робили разом, навіть якщо вони посваряться, то всеодно миряться та далі шукають собі пригоди.

Автор показує, що всі пригоди, які переживають герої, додають їм віри у власні сили, у підтримку справжніх друзів, доброту - які завжди будуть вічними в людських відносинах.

З ціх творів зрозуміло, що кожен із дітей на все життя запам’ятає і смішні, кумедні моменти, і сумні. І звичайно, ніхто ніколи не забуде своїх друзів, бо друзі дитинства завжди виявляються найщирішими, на все життя.

Объяснение: я уже писала это произвидение для другого человека, так что не кидай жалобы

Відповідь:

13. Кирило Тур був отаманом і визволив Шрама від ляхів, поціливши «… ротмістрові якраз межі очі…».

14. Петро; билися з Кирилом доти, поки обидва не впали.

15. Кирила Тура; «Молода, батьку, знайшлася би й друга, а Кирила Тура другого не буде».

16. У Хмарище; Леся та її мати.

17. Простий козак в’яже свого коня до залізного; значний козак – до мідного; рівня господареві – до срібного.

18. Петро зустрів чоловіка з дівкою – це Кирило Тур із сестрою. Йде до них, але по Кирила приїхали козаки і забрали його в урочище Романівський Кут, щоб покарати.

19. Прив’язали до стовпа, хто проходив — пив горілку та бив Тура по спині.

20. Чернь зібралася, у Ніжені.

21. Іванець; Сомка, Васюту та їх вірну старшину взяли під сторожу.

22. Кирило пропонує Сомку одягнути свій одяг і втекти, але той відмовляється; пізніше йому відтяли голову.

23.    Тетеря обліг Паволоч. «Шрам головою своєю одкупив полковий свій город…», «прийняв усю вину», одтяли голову.

24.    Думав Петро податися на Запоріжжя, продав своє добро та поїхав у Хмарище. Прийняли як у своїй сім'ї, через півроку одружився з Лесею.

Пояснення: