Іван карпенко карий - відомий талановитий драматург його перу належать вісімнадцять оригінальних п'єс в яких він показав збагачення землевласника через експлуатацію селян, гнів і страждання народу життя української інтелігенції . у комедії "сто тисяч" автор викрив зажерливість багатія герасима калитки, який збагачувався працею наймитів їх нещадною експлуатацією шкодував для них їжі . герасим на всьому заощаджує, скуповує землю в дворян, які розорились. сенс життя для нього полягав у постійному збагаченні . втративши гроші він не знає як буде далі жити . на той час і навіть зараз суспільство вважає, що цінність людини вимірюється кількістю грошей, які вона має тому в бажанні здобути гроші люди здатні на все навіть втрати душу .герой п'єси савка казав : "без душі мабудь легше, ніж без грошей" цікавий персонаж п'єси багатій терентій пузир .джерелом його збагачення теж була жорстока експлуатація селян найманих робітників . також він не побоявся збагатитися шляхом злочинних махінацій . здивувало мене те, що пузир вирішив збагатитись за рахунок шлюбу дочки з сином багатія чобота .його не цікавили почуття власної доньки, яка любила учителя гімназії - калиновича. життєві принципи пузиря це "користь витягати хоч би й зубами прийшлось тягнути" .він через жадобу до збагачення став жорстоким і бездушним, безчесним та некультурним . наскільки він був скупим. що ходив у подертому кожусі і ховавши в банки, де зберігав свої мільйони він в торбі носив хліб і сало, щоб не платити за обід . хоча себе він вважав добрим і чесним, багатство він наживав важкою працею. проблеми які висвітлив драматург в п'єсі "сто тисяч "є проблеми й сьогодення . карпенко-карий змушував читачів замислитися над тим як треба жити і працювати чесно, щоб не було стидно у майбутньому перед своїми нащадками . письменник сучасності мирослав дочинець пише : "основні речі у житті є безкоштові .вони нам просто дані" . "щастя ніколи не приходить з чеком чи з банківським рахунком " , "за гроші можна купити чудовий будинок, але не ій затишок , за гроші можна купити ліжко, але не сон , за гроші можна купити поверхневі стосунки, але не дружбу ". те, чим ти є значно важливіше, ніж те, чим ти володієш. і дійсно я з ним погоджуюсь.
evrotrastop64
06.11.2021
1.Свиня Манюня у метро під свинарником 2. Бій биків з участю корови Контрибуції 3. Пригоди у Києві 4. Екзамен. Переекзаменовка 5. Ява-Кукурудзо шукає острів 6. Порятунок Собакевича з колодязя 7. Утопленик. Незнайомець з тринадцятої квартири 8. Добрий Максим Валерянович 9. Нічні пригоди у печері 10. Розкрита таємниця годинника 11. Дива діда Соломона 12. Лихо в селі 13. Відважний Ява 14. Трое невідомих 15. Весілля вчительки і лейтинанта
Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя - відчувати, що ти потрібен людям. Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги. Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків". Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини. А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні! Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ. На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді. І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..." Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити... Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд. Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса. Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя. Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір роздум за п'єсою і.карпенко сто тисяч вплив грошей на людську особистість