Пісня – душа народу. твір – роздум.​

пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. на мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.

українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.

багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.

у пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:

під гаєм в'ється річенька,

мов скло вона блистить.

долиною зеленою,

кудись вона біжить.

основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розпові пісні.

в інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:

сопілочка калинова, ясенове денце

не сопілка тото грає, а любкове серце.

як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. у них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.

також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:

вернися, синку, додомоньку,

змию, зчешу головоньку.

а перейнятися силою пісні багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.

Сватання Марусі й Василя – ще один із обрядів, який детально відтворює цю українську традицію напередодні весілля: перед дверима тричі стукнуло по три рази, господарі запалили свічку, на стіл поставили хліб. А тоді проговорив Наум традиційні слова: “Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи”. Обряд сватання витриманий письменником у дусі народнопоетичної творчості відповідно до традиції.

Не можуть залишити байдужими читача плачі-голосіння батьків за дочкою, яка вмирає. Розчулений читач ніколи не зможе забути історію кохання Марусі й Василя.

Відповідь:

Взагалі то це кросенс. У нього є свої правила розгадування. Всі картинки пов"язані між собою однією темою і, зазвичай, розміщуються як равлик (по спіралі), починаючи з картинки зліва у верхнього ряді і закінчуючи центральною картиною. Але у Вашому завданні центральна картинка перша. Хоч це не  важливо. Отже..

1. Портрет Григора Тютюнника - автора повісті "Климко".

2. Зображення обкладинки книги цього автора  - повісті "Климко".

3. Ця повість описує події, які відбуваються в роки Другої світової війни.

4. Одного разу Климко з другом Зульфатом зустріли на базарі свою улюблену вчительку Наталю Миколаївну. Вона з немовлям на руках намагалася обміняти на продукти свою святкову сукню.

5. Климко, який до того часу залишився зовсім один, за є вчительку до себе пожити. Хлопчик розуміє, що без підтримки їм буде дуже важко вижити, а тому вирішує йти в Слов"янськ по сіль.

6. Ця картинка перекликається з попередньою і означає, що Климко сподівається набрати в Слов"янську й принести додому сіль, яку можна буде міняти  на продукти.

7. В Слов"янську на базарі хлопець потрапляє під поліцейську облаву і допомагає  безногому шевцеві врятувати від поліцаїв дівчину-заробітчанку.

8. Швець знайомить Климка з тіткою Мариною. Швець пропонує Марині, щоб хлопець допоміг їй дотягнути додому візка, а вона за те відсипле Климкові солі.

9. Цікава картинка. Той, хто складав цей кросенс мабуть не хотів вставляти в нього жахливу картинку загибелі хлопця. Думаю, що ця картинка нагадує те, що фашизм та війна забрали не одне життя.  У кінці повісті Климко гине від випадкової фашистської кулі поряд з рідною домівкою.

Пояснення: