Порівняти образи діда платона й діда савки )

Дід Платон в оповіданні "Ніч перед боєм" постає перед нами старим,але досвідченим та мудрим чоловіком,котрий був авторитетом для всіх молодих солдат. Дід перевозив молодих хлопців через річку, висловлюючи свою думку про життя, мудруючи та повчаючи. Це людина стара,але надзвичайно розумна та безстрашна,але наповнена мудрістю та досвідом. У діда був друг Савка, який також разом з ним до переправляти хлопців на ту сторону річки. Дід Савка був бідно одягнений, на голові стирчала шапка,мов коров'ячий кізяк. Не дарма Савка та Платон є не лише сусідами,а й друзями,адже вдачею, розумом та досвідом вони надзвичайно схожі.

У творі Панаса Мирного“Хіба ревуть воли,як ясла повні ”головний герой,тобто Чіпка,намагається знайти правду у цьому світі.Але робить він це шляхом грабувань та вбивств,інколи невинних ні в чому людей.

З дитинства Чіпка зростав не так,як його однолітки.Жив він без батька,лише з матір'ю та бабусею.

Одружився він на Галі,дочці розбишаки.Чіпка обіцяв,своїй коханій кинути грабувати,але не виконав обіцянки.Грабуючи все частіше ,Чіпка наживав майно та пиячив,у той час як його дружина з матір'ю заливались сльозами.Він шукав щастя,він шукав правди.Про те лбта ненависть до панів затьмарила його розум.Він намагався стати щасливим,але від безнадійності все більше та більше впутувався у водоворот вбивств та розпусти.

Саме це лишило його щасливого життя.Він втратив свою жінку,а за тим і матір.

Іван Франко у своїй історичній повісті «Захар Беркут» звернувся до подій сивої давнини. Він відкрив завісу над далеким минулим, оживив його, наповнив оптимістичним звучанням. І Про події, описані І. Франком, збереглося мало документальних даних. Відомо, що під час походу 1241 року орда проходила через місцевості, описані в творі, але в літописах немає жодної згадки про загибель ворожих загонів. Письменник у передмові до повісті писав, що пішов за легендою. Але невідомо за якою. У переказі, записаному в Закарпатті, розповідається про похід 1241 року. Там зокрема сказано, що русини підрубили дерева, склали в купи каміння і перегородили воду. Поширений у Польщі переказ про боротьбу народу з монголами розповідає, що мешканці відсікли відступ монголам у єдиному вузькому проході. Коли засліплені люттю вороги ввійшли в долину, «…почали валитися на них дерева і відламки скель. Монголів, таким чином, зовсім було винищено». Багато спільного мають закарпатська і польська легенди. Особливий наголос у них зроблений на до народові самих природних умов життя. Якщо І. Франко використав не ці два відомі перекази, а інший, то він, безумовно, був дуже близький до них за змістом.

Справді існує село Тухля, про яке розповідається в повісті. Збереглися перекази про походження назви села, пов’язаної з загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов тухлий сморід. Тож події, описані в творі І. Франка, справді мали місце в реальному житті.