Коломийка на тему шкільного життя

Творчість Олександра Довженка — кінорежисера і письменника — має широке світове визнання. Народжений прекрасною землею, обдарований багатогранними здібностями і талантами, цей селянський син з берегів зачарованої Десни зміг піднятися до вершин світової слави. У центрі уваги всієї творчості митця знаходиться людина-трудівник, яка втілює в собі всі надбання людської культури, загальнолюдський зразок краси та гармонійності.
Вихований у повазі до праці, Довженко все життя звеличував її, бачив щастя людей і їхню красу саме в труді. Це яскраво засвідчує кіноповість "Зачарована Десна", головними героями якої стали люди землі. їхня праця завжди приносила їм радість. "Нічого у світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме із землі всяка рослиночка, ото мені радість",— говорить мати Сашка. Із синівською любов'ю згадує письменник про матір. Знала вона дуже багато казок, пісень, легенд. Це була людина тонкої артистичної вдачі, добра, чуйна, ніжна жінка. Піднесено й натхненно описує Довженко свого батька: "Багато я бачив гарних людей, але такого, як батько, не бачив". З великою любов'ю автор описує батька в роботі. Який із нього хлібороб, а який косар! Він красивий у праці, натхненний і невтомний. Цей чоловік цінував людей за працьовитість і чесність. І син перейняв це від нього. Перейняв і вміння шанувати старих людей. Я вважаю, що саме образ батька є зразком моральної краси і духовної величі людини. А в матері Сашко вчився ніжності.
Дід хлопчика, колишній чумак, прожив під сонцем майже сто років, ніколи не ховаючись у холодок, пахнув землею.і млином та був схожий на Бога. У кожного з односельців Довженко знаходить "свій талант". Серед працьовитих, сильних фізично, обдарованих життєлюбів виділяється дядько Самійло, який уважався неперевершеним косарем. Він обкосив би всю землю, аби тільки була добра трава, хліб та каша.
Герої "Зачарованої Десни" Олександра Довженка є втіленням образу талановитого й працелюбного українського народу, його високої моралі, волелюбної, чистої та красивої душі. Моральна краса трудівників розкривається в ставленні їх до рідного краю. Головною у творі стає тема єднання людини з чарівною природою. Буйна городина за сільським тином, темні хащі тютюну й смородини, дзвін коси, шепіт хвиль — усе бринить музикою, усе співає, радіючи життю. Особливий вплив на автора й на читачів має краса річки Де-сни. Вона була для митця і героїв твору життєдайною силою, яка наділяла всіх добротою, щирістю та любов'ю.
Кіноповість "Зачарована Десна" — книга життя, яка допомагає зрозуміти, що людина стане набагато біднішою, якщо обмежиться якимись вузькими інтересами, забуде культуру предків, їхнє ставлення до природи, не поважатиме працю й землю. Ця кіноповість навчає нас добру, працелюбності, любові до природи. Це твір про людей, які жили важким трудовим життям, але знаходили в ньому натхнення.

Людина — коваль свого щастя. Так, дійсно, адже саме від діяльності людини залежить його майбутнє, його становище у світі, в суспільстві. Саме від інтелекту, розуму і праці людини залежить діяльність, яка буде визначати його подальшу долю, а отже, і щастя. Життя — це велика наука, яка, як я вважаю, не менш важлива, ніж всі інші. І якщо не засвоїти основні моменти і золоті правила життя, то зіткнення з проблемами дуже серйозно може вплинути на подальше існування людини, а отже, на його щастя. Це зіткнення може призвести до фатальної, невиправної помилки, повністю порушує і, можливо, руйнує людину, наслідки можуть бути самими незворотними.
Я думаю, що крім праці і розуму, людині важливо мати мету в житті, тобто, ту головну мітку і рівень, які необхідно досягти в процесі існування, для того щоб знати, де все-таки можна знайти своє щастя.
Безумовно, повноцінна, щаслива життя неможливе без самореалізації людини. Адже щастя займатися тим, до чого людина здатна, що відповідає його смакам.
Людина славен тим, який життєвий відбиток він залишив після себе в історії. Наприклад, у лікарів — це тисячі вилікуваних, повернутих кжизни людей, у письменників—це безсмертні літературні багатства, у художників—геніальні картини, які дивують і зачаровують людство протягом століть. Для них це є великим щастям, так як своєю працею вони змогли принести людям незабутні радість і насолоду.
Таким чином, всі повинні розуміти, що життя, прожите тільки для себе, — це прах, який зникне безслідно. Тільки прагнення досягти високих ідеалів добра, справедливості, прагнення до людям, бути їм необхідним, бути справедливим — ось що робить людину щасливою. На життєвому шляху, на жаль, є безліч перешкод та випробувань. І саме тоді людині потрібна віра, яка рятує від помилок і допомагає знайти правильний вихід із скрутної ситуації, може розкрити ворота у щасливе майбутнє.
Важко уявити людину, яка б не займався справою, корисним для людей. Мова вже йде не про дії заради людства або заради суспільства. Це може бути робота для людей, які живуть поруч з тобою. Людина для людей — так називається компонент розуміння щастя. Інший, не менш важливий для людини компонент щастя, — це особистий. Дружба, любов, хороша сім'я, міцне здоров'я — ось що необхідно кожному. Яке щастя створити свою сім'ю, вірити в те, що вона — вірна надія і опора в будь-якій біді.
Що стосується мене, то для досягнення щастя хочу спочатку вирости громадянином з активною життєвою позицією, хочу впевнено орієнтуватися в проблемах сучасності, бачити перспективи вирішення цих проблем. Для цього хочу правильно вибрати свою майбутню професію, щоб створювати щастя не тільки для себе особисто, але і для держави в цілому. Для досягнення заповітної мети в житті необхідно докласти багато зусиль, можливо, від чогось відмовитися, щось в собі подолати, зазнати смугу невдач і завжди вірити, що щастя таки існує, що воно досяжно.