Мені потрібні запитання до твору "таємне товариство боягузів або засіб від переляку № 9". 20 ів

Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.

Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового

Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) — підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово;

З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) — можливим підметом є тільки я;

Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є “ти”.

Односкладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю структурою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.

Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двоскладні:

Піду в кіно. — Я піду в кіно;

Піди в кіно. – Ти піди в кіно.

Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.

«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...»

«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».

Мар’яна —> Михайлику: «І вчися... та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!» 1.2.