Что забрал робинзон крузо с утопленного корабля ? как он определял ценность вешей?

с начала он набил свои карманы сухарями он хотел есть и ел их на ходу в кают-компании он нашёл бутылку рома и отхлебнул из неё несколько хороших глотков ибо нуждался в подкреплении сил для предствоящей работы .

первым делом он положил на своё изобретённый плот доски с корабля и на них он положил 3 сундука в одном из них были рис,сухари три круга голандского сыра ,пять больших кусков вяленой козлятины .он заметил что его вещи с берега унесло в море и решил найти одежду и нашёл но он не брал много из за того чт оего больше всего заботили инструменты .взял два охотничьих ружья и два пистолета который переправил вместе с пороховницей ,небольшим мешком с дробью и двумя старыми заржавевшими саблями .он знал что у них были 3 бочки с пороху и он их тоже нашёл  он ещё несколько раз приперался на корабль но я всё же советую тебе прочитать ) в общем вот так писала по своей книге по хе хе а ценность вещей он определял на месте для жизни на острове .

 

Особливу сторінку творчої спадщини в.самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких митець висміює негативні вчинки своїх земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдопатріотичне базікання про високі матерії. до цієї тематичної групи належить і вірш «патріоти».   тема «патріоти»:   зображення хлопців, які вели розмову про патріотичні почуття до рідної країни.   ідея «патріоти»:   засудження поетом тих, хто є -псевдопатріотами. основна думка:   справжній патріотизм проявляється в конкретній діяльності на благо народу. жанр «патріоти»:   громадянська лірика. римування «патріоти»:   перехресне. віршовий розмір «патріоти»:   анапест.

є імена в нашій літературі, які ввібрали до себе живу душу народу, стали часткою його життя. таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я тараса григоровича шевченка, чия поезія ось уже майже понад 150 років викликає у людей почуття захоплення своєю красою, своєю силою і народною мудрістю.

шевченко т. г. прийшов у літературу тоді, коли чаша народного терпіння переповнилася вщерть. неорганізований народний протест, не виявлений до кінця народний гнів збирався над російською імперією як грандіозна хмара, що насувалася, наливаючись свинцем. кругом все тихо, од молдаванина до фіна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує. і раптом вибух…

вибух шевченкової поезії… прямий, відвертий, нерідко сатиричний. серед творів поета особливу увагу є ліричний твір «і мертвим, і живим…», написаний у грудні 1845 року. про ідейний зміст твору, ідейну спрямованість послання й досі є різні думки.основний пафос — моральний обов’язок людини перед своїм народом, викриття кріпосництва і лібералізму. на це вказував і епіграф, взятий із біблії:

«а ще кто речет, яко люблю бога, а брата свого ненавидит, ложь єсть».

даний епіграф, щоправда, сприяє різним судженням. коли бога тут розуміти як вищу справедливість, правду, то сенс епіграфа полягає в несумісності лібералізму і визискування. заступ до послання спрямований проти кріпосників: оглухли, не чують; кайданами міняються, правдою торгують… людей’запрягають в тяжкі ярма.шевченко був реалістом і добрим знавцем народного життя. він розумівся в тому, що в 40-х — 50-х роках демократи і ліберали у визвольному русі ще не розмежувалися. тому цілком природним є звернення тараса григоровича до освіченої дворянської інтелігенції полюбити «велику руїну» — україну. чому шевченко не звертався в своєму посланні до різночинної інтелігенції? та тому, що вона ще тільки — тільки зароджувалась.

звертаючись до представників дворянства і поміщиків, поет хоче збудити їх сумління: виражає надію, що тільки вони, освічені люди свого часу, покріпаченому селянству, яке залишилося затурканим, неписьменним, заляканим і здатним лише на стихійний протест.

заклик «розкуйтеся, братайтесяі» теж, на мою думку, звернений до прогресивної інтелігенції. «розкуйтеся», думаю, означає звільнення від монархічних поглядів, а в слові «братайтеся» був заклик наблизитися до широких народних мас, до селянства.