Про що я думаю коли я читаю двох видатних письменників, громадських діячів, яких знає кожен українець з раннього дитинства. На перший погляд, вони абсолютно різні за будь-яким критерієм: періоду і місцем проживання, обставинам, при яких почали творчу діяльність, стилю творів, характерам. Світ побачив творчість Тараса Григоровича на кілька десятиліть раніше, ніж Лесі Українки. Великий Кобзар ріс кріпаком, став сиротою в дитинстві і жив скромно, а Леся була вільною від народження і мала велику, досить заможну сім'ю. Що ж насправді я вувствую коли читаю з невераятни твори?
Тому, хто знайомий з творчістю обох, помітний загальний провідний мотив захоплення батьківщиною і мотив незламної віри в силу волі. Леся Українка боролася з важкою хворобою за життя, Шевченко відстоював власні переконання, особисту свободу. я відчуваю що і він, і вона могли провести життя зовсім інакше, не намагаючись проявити себе в літературі. Адже Шевченкова спадщина, окрім літературних творів, налічує кілька десятків малярних ескізів та повноцінних картин. Але головне - у віршах і поемах.
Леся Українка була більш схильна описувати красу природи, в першу чергу рідного краю. Важливе місце в її творчості займає опис власної боротьби з хворобою, бажання жити. Я вважаю, що ця горда жінка до останнього вірила в краще, не здавалася і була прикладом для інших.
Я думаю, хоча і тематика дещо відрізнялася, але кожен з них намагався висловити свою життєву позицію таким чином. Висновок тут очевидний: сенс життя двох видатних людей полягав у їхній творчості. а також в ув'язненні я хотіла б сказати що я шалено
Объяснение:
Поет із «Давньої казки» Лесі Українки постає перед нами людиною мужньою, непохитною. Він дещо іронічний, безперечно, мудрий. Поет почуває себе багатієм і володарем всього світу – йому належать діброви, поля, синє небо. Для Бертольдо це видається як маріння божевільного. Пихатому лицареві не зрозуміти, що для поета головне багатство – духовне. Справді творча людина не може бути залежною від кого чи чого б там не було.
Объяснение:
В умовах залежності митець перетворюється на ремісника. Найголовніше в творчості залишатися особистістю, пропускаючи через призму душі всіпереживання любовні чи громадянсько-суспільні, щоб відбитим світлом відобразились думки. Як не можна впіймати сонячного зайчика чи вітерець, прив’язати пісню, затулити сонця, так не підвладні чужій волі душа митця, його думки, мрії, ідеї. Та повинен бути неабиякий запас мужності в поета, щоб співати свої пісні вголос, щоб не боятись погроз і переслідувань.
Лише вільнолюбство і свобода роблять вдумливу людину поетом, змушують його до відкритого вияву почуттів і думок. Поет – це також і патріот, який знаходить потрібні слова для підтримки й наснаги співвітчизників. Як в «Давній казці» співці підняли бойовий дух Бертольдового війська, сприяли його перемозі, так і досі слова поетів мають неабиякий вплив на душі людей. Митець – це не лише поет чи художник, ним можна назвати людину будь-якої професії, що формує світогляд народу, виражає головні ідеї розвитку
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Чому вилли вонка подарував фабрику чарли?