Чи потрібен спорт у житті? твір - роздум

Спорт в життi повинен бути завжди. Ми його зустрiчаэмо кожен день, коли ходимо до школи, до магазину, i на фiзичнiй культурi в школi.
щось роблячи ми навiть не задумуэмося про те що займаэмося спортом.
менi цiкаво що ж було б на свiтi, якби не було спорту?
всi б мали великi проблеми  зi здоров'ям. не могли б вiльно рухатися i було б складно  iснувати у цьому важкому свiтi.

Объяснение:

Бути справжньою людиною - це горде звання с целью дерматологического буква нас. Але никак не кожен достойний цього високого титулу. Людина – істота соціальна, тобто існувати в отсутствии суспільства эна никак не може. І важливо залишатися людиною во находись-яких обставинах эта во находись-якому оточенні.  

Вид дерматологического буква нас формується ще буква раннього дитинства. Саме батьки стають прикладом поведінки во суспільстві с целью своїх дітей. Дитина опановує що таке «добре» і що таке «погано». Вміння співчувати эта людяність завжди будуть цінуватися во цивілізованому суспільстві. Нажаль, іноді дитина виростає і стає жорстокою людиною. Але добрих людишек около світі більше ніж злих. Благо завжди переважає.  

Около порядних эта доброзичливих людишек завжди є багато друзів, які готові придти в виручку во критичній ситуації. Потрібно цінувати підтримку близьких людишек. Життя швидкоплинне і на следующий день можна относительно эти що никак не здійснив сьогодні. Присутствие цьому кожна людина виновата залишатися індивідуальною особистістю. Ніхто никак не має полномочия принижувати единственный 1-го. Общество народжуються буква рівними правами. Взаємоповага – це складова частина щасливого життя. Це може стосуватися никак не тільки взаємовідносин між друзями, колегами, але і сімейних стосунків.  

ось

Роман багатий на яскраві образи. Головний героєм  є Григорій Многогрішний, політичний в’язень, людина сильна і духовно, і фізично. Він має незламну волю та готовий боротися за людську сутність і свободу. Його не скорили ні страшні фізичні, ні моральні знущання. Навіть його прізвище невипадкове, воно таке ж саме як і у Дем’яна Многогрішного, українського гетьмана, засланого в Іркутськ. Григорій Многогрішний – це відтворення образу непідкореної України.Родина Сірків також пам’ятає свою батьківщину. Вони опинилися на чужині, проте змогли зберегти свій «український» світ, сповнений моральної чистоти та гармонії. Сірки  - люди горді та сильні, їх загартувала сувора природа. Атмосфера в родині, що врятувала  Григорія, світла і добра, тут він знаходить справжній домашній затишок. Родина Сірків має незвичне заняття  -  вони виловлюють тигрів в тайзі. Вони вступають в двобій з цими сильними та гордими тваринами, достойними супротивниками, і виходять переможцями.Цим сміливим мисливцям протиставляється майор Медвин. Цей кат полює на Григорія. Він уособлює сталінську репресивну машину, що прагне зламати та знищити таких волелюбних людей як Григорій Многогрішний чи родина Сірків.Роман закінчується оптимістично. Григорій перемагає Медвина в двобої. Багряний вірить у перемогу добра над злом, свободи над гнітом. Пригоди Многогрішного продовжуються,адже він продовжує свій путь, свою боротьбу.