Які вчинки івана сили свідчать про його вихованість і скромність

Коли його доктор Брякус запросив пообідати. Іван не мав справи ніколи зі стількома ножами, виделками, ложками. Він уважно повторював за господарем його рухи з цими приладами. Це свідчить про його вихованість.

Я люблю Батьківщину за те що вона в мене одна.По друге я виріс в цих краях і я повинен пишатись ними.Для кожної людини своя країна найкраща.Для мене ця країна є Україна.
Я люблю свою рідну Неньку та буду поважати її до кінця свого життя ! 

за сосюрою
"Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!.."

Я люблю Батьківщину за те що вона в мене одна.По друге я виріс в цих краях і я повинен пишатись ними.Для кожної людини своя країна найкраща.Для мене ця країна є Україна.
Я люблю свою рідну Неньку та буду поважати її до кінця свого життя ! 

за сосюрою
"Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!.."