Твір на тему поетизація першого почуття у повісті в.чемериса вітька+галя

«вітька + галя, або повість про перше кохання» складається з двох частин: перша називається «дуель», друга — «голуба куниця». за жанром кожна з них — це оповідання, тому що сюжет однолінійний, події відбуваються протягом короткого проміжку часу, діє невелика кількість героїв. тому слово «повість» у заголовку потрібно розуміти як синонім до слова «розповідь», а не як визначення жанру твору. у розділі «дуель» автор майстерно розташовує елементи сюжету. події починаються надвечір 24 липня 1964 р., а завершуються наступного дня, 25 липня, хоч насправді охоплюють значно триваліший проміжок часу. автор починає з епізоду, найближчого до кульмінації: наступного дня головний герой вітька горобець битиметься на дуелі. з ким? чому? навіщо у xx ст. з’ясовувати стосунки в такій застарілій формі? ці та інші питання відразу виникають у читача і спрямовують його увагу на пошук відповідей. і поки сам дуелянт спить, автор, як у кіно, починає «відмотувати» назад стрічку подій, щоб пояснити причини дуелі. і тільки після того, як вони з’ясовані, події починають розгортатися послідовно без часових «розривів». композиція: експозиція — розповідь про дружбу в дитинстві віті з галею та їхні пригоди; зав’язка — вігя зізнається своєму другу федькові у закоханості до галі козачок. для нього самого це почуття стало несподіваним. друзі вирішують, що вітя має освідчитись дівчині у своїх почуттях. розвиток дії— друзі , а вітя виконує серенаду для галі; хлопці посилають свій «шедевр» — серенаду — до редакції районної газети з проханням надрукувати; хочуть роздобути в бабці зілля, яким причарують дівчину; вітя йде на перше побачення та здійснює заради коханої «трудові подвиги»; утворюється «любовний трикутник», що наближає розвиток дії до кульмінації; кульмінація відкриває всі таємниці та відповідає на запитання, які виникли в читача на початку твору, — дуель, арешт віті, зізнання петра білого, що він не кохає галі; розв’язка у творі несподівана — галя при всіх виявляє свої почуття до віті й робить його щасливим. у творі автор майстерно використовує позасюжетні елементи як додаткові засоби впливу на читача (інтригуючий заголовок, епіграф, авторські відступи, портрети героїв, лист із редакції тощо). переповідає історію кохання у творі оповідач. складається враження, що це дорослий чоловік, який уже пережив перші почуття, тому часто йому хочеться втрутитись у перебіг подій і щось порадити віті чи застерегти його від хибних кроків. оповідач дотепний та іронічний, але ставиться до своїх героїв доброзичливо й зі співчуттям.

Відповідь:

якщо зовсім коротко- то це історична повість, в якій описується як у 1241 році жителі села Тухля в Карпатах боронили свою землю від монголів.

Паралельно описується історія кохання доньки боярина Тугара Вовка - Мирослави та наймолодшого сина тухольського старійшини Захара Беркута - Максима.

Щоб мати хоч якесь уявлення, то можу Вам скинути розвиток подій (готувала для іншого завдання)

Напишу у вигляді плану:

1. Книга починається з опису полювання (ловів), які влаштував новий боярин Тугар Вовк, святкуючи "почин нового життя". Полювання велося на "грубу звірину". В провідники боярину громада дала  молодого хлопця - Максима Беркута. В ловах брала участь донька Тугара - Мирослава.  Максимові сподобалася смілива дівчина. А ще на цьому полюванні він врятував їй життя, захищаючи від ведмедиці.

2.  Максим знайомить Тугара Вовка і Мирославу з селом, його традиціями, історією.  Максим просить Тугара Вовка віддати за нього заміж Мирославу. чим дуже розлютив боярина, який вважає, що простий смерд не сміє і мріяти про його єдину доньку.

3.  Тухольська громада за є Тугара Вовка на громадський суд, але боярин відповідає лише одне - всі землі йому подарував князь, а тому він має право робити що завгодно. Крім того, на цьому суді Тугар Вовк на очах у всіх людей вбиває чоловіка, який хотів свідчити проти Тугара.  За це розгнівані люди вирішують виселити боярина із своїх земель. Тим часом до тухольської громади приходять посланці з сусідніх сіл з новиною, що на їхні землі суне монгольська навала і потрібно боронитися.

4. Розлючений Тугар Вовк з донькою Мирославою їде до монголів. Мирослава розуміє, що недаремно ходять чутки про те, що її батько зрадник. Тугар Вовк пропонує монголам провести їх через тухольський перевал, розраховуючи на те, що монголи приборкають норовливих тухольців.

5.  Тухольські хлопці разом з Максимом дають відсіч монгольському загонові.  Тугар Вовк з монголами бере Максима у полон. Захар Беркут на громадській раді пропонує не відбити ворога від села, а знищити. В цей час приходить Мирослава і передає громаді пораду Максима не спиняти монголів перед тісниною, а закрити їх у гірській долині, в якій розміщене село, і заморити голодом або вирубати віх до одного.

6.  Мирослава навчила тухольців робити метавки. Люди дружно готуються до бою. Тугар Вовк робить спробу домовитися про обмін життя Максима на вихід монголів з долини, але  Захар Беркут  відмовляється.  

7. Захар Беркут пропонує перегородити священним каменем (Сторожем) річку, яка текла через долину і затопити монгольський загін, тим більше, що перед цим у горах впали сильні дощі. Максим тим часом, у монгольському таборі тягне час, водячи монголів  по селі і обіцяючи  показати таємний вихід з долини.

8. Долину затоплює. В монгольському таборі починається паніка. Тухольці зверху ігають, як безжалісна стихія забирає життя у людей.  Бегадир Бурунда (монгольський ватажок), тримаючись на невеличкому острівці з каміння, востаннє пропонує обміняти своє життя на життя Максима, якщо ні, то обіцяє відрубати йому голову і заносить меч. Тугар Вовк в останню хвилину відтинає руку з мечем, чим рятує Максима від вірної погибелі. Всі разом падають у бурхливу річку, тому що каменем, пущеним Захаром з метавки, острівець розносить.

9. Максим врятувався, а Тугар Вовк потонув. Захар Беркут святкує перемогу над ворогом і радіє, що його син залишився живим. Але всі ті потрясіння, які прийшлося йому пережити в останні дні даються взнаки і Захар помирає. Останні  його слова звернені до громади з проханнмя жити дружно, поважати волю і традиції, передати цю шану прийдешнім поколінням.

Пояснення:

Відповідь:

Питання трішки некоректне:

З ким зустрівся Павлусь в який період ?? Спершу його в степу знайшов козак Семен Непорадний, потім підійшли інші козаки і серед них був його брат Петро Судак,  потім козаки відбили частину бранців у татар і  серед них був батько Павлуся і Петра - Степан Судак, потім Павлусь сам рушив в  Крим на пошуки сестри і по дорозі потрапив у холон до харциза Карима, який продав його татарам - купцю Сулейманові. Сулейман привіз Павлуся як гостинець своєму синові  також купцю Мустафі. В дворі Сулеймана Павлусь познайомився з іншими бранцяит, у тому числі з Остапом Швидким, який опікувався Павлусем. Потім він потрапляє під опіку Девлет-гірея, а були й інші персонажі

Приз вище козацького вантажника ??? Тобто якийсь приз, нагорода для козацького ватажка ?  Можливо, мається на увазі, що сотник Андрій Недоля сказав, що попонений Мустафа важливіший від перемоги козаків у бою з татарами ? Цитата :  "Цей татарин для нас важніший, як сьогоднішня перемога, — говорив Недоля півголосом до діда Панаса. — Полковник наказав мені дістати якогось визначного татарина. Від нього гадає полковник дізнатися дещо про наміри орди..".    

Пояснення: