Вопросы по роману п.кулиша "чорна рада". 1. схарактеризуйте основні сюжетні лінії роману п. куліша «чорна рада». 2. поміркуйте, чому низове козацтво підтримало і. брюховецького. 3. поясніть, чи виправдане зневажливе ставлення шрама до простолюду. свою відповідь обґрунтуйте. 4. чому я. сомко назвав простий народ «дурна чернь»? 5. за укладеним самостійно складним планом зробіть порівняльну характеристику я. сомка й і. брюховецького. 6. з якою метою п. куліш у романі «чорна рада» використовує такий композиційний прийом, як подорож героїв? 7. проаналізуйте оповідну манеру автора в романі п. куліша «чорна рада». якими засобами створюється враження присутності оповідача у творі? 8. що символізує повернення лесі й петра шраменка до хутора та їхнє щасливе, спокійне родинне життя? 9. чим мова тура подібна до народних пісень? випишіть відповідні цитати. 10. поясніть слова шрама, звернені до череваня: «ти барабаш, а не черевань! ». перегуки з якою думою тут простежуються? 11. поміркуйте, чому прибічники і. брюховецького називали я. сомка «переяславським крамарем». 12. позначте в тексті твору цитати до характеристики сомка, шрама, череваня, брюховецького, зверніть увагу на їхні портретні характеристики. якими романтичними рисами вони наділені? 13. схарактеризуйте ознаки роману-хроніки. поміркуйте, з якою метою автор наголошує на хронікальності свого роману. 14. прокоментуйте слова миколи костомарова про те, що в «чорній раді» зображено «и могущество, и слабость духовной жизни народа». 15. як змальовано козацтво у творах т. шевченка й п. куліша? 16. поміркуйте, чому п. куліш називає київ «старим дідом».

Основна тенденція останніх років - втрата виняткової ролі читання в житті суспільства. Без читання немислима інтеграція особистості в багатонаціональну культуру, що включає весь комплекс духовних, матеріальних, інтелектуальних рис, систем світогляду, традицій, що характеризують суспільство. Від рівня культурної компетентності громадян великою мірою залежать економіка, політика, національна безпека і конкурентоспроможність країни.

В умовах інформаційної глобалізації ослаблення інтересу до читання - загальносвітова тенденція. Відбувається не тільки відчуження молоді від книги, падіння загальної книжкової культури, але і втрата національних традицій книжності. Зростання числа «нечитачів», втрата інтересу до книги та читання у різних вікових та соціальних категорій вимагає пильної уваги.

Основна мета підтримки читання - поширенння серед громадськості позитивної думки про читання.

Програми з популяризації книги та читання реалізуються із залученням у бібліотеки всіх категорій населення, але особлива увага приділяється сприянню читання дітей, підлітків та молоді. Необхідною складовою сучасної просвітницької діяльності бібліотек сьогодні повинна стати мотивація дітей та молоді до читання корисної літератури, участі в різних конкурсах, творчої самореалізації.

Объяснение:

Народився Андрій Якович 15 травня 1857 року в сім’ї дрібного службовця в місті Самбір (нині Львівська область). В ранньому віці втратив обох батьків, тому хлопчика забрала до себе бабуся в село Гординя в Самбірському повіті. Малий Андрій навчився читати польською, оскільки українського букваря не було. До початкової школи не ходив, навчався вдома. Іспити за початкову школу здавав приватно. У 1869-1877 роках навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря». В гімназійні роки (1873-1877) був членом підпільного товариства «Студентська громада». У 1877-83 навчався на філософському, згодом — юридичному факультеті Львівського університету. Очолював студентське товариство «Дружній лихвар». У 1881 став співзасновником «Кружка правників». У 1882 мобілізований до війська, в чині офіцера австрійської армії брав участь у поході до Боснії. Після армійської служби займався адвокатською практикою в Самборі. 21 вересня 1884 одружився з Гладилович Наталією (дожили разом до золотого весілля, мали 6 дітей) У 1890 відкрив власну адвокатську канцелярію в Бережанах. На Бережанщині проводив активну громадську та освітню роботу — очолював місцеву філію «Просвіти», організовував осередки «Січей», був повітовим кошовим. Належав до Української народно-демократичної партії, з 1899 входив до її керівного органу — Ширшого народного комітету. У 1914 після початку війни – за доносом єдиновірних співмешканців, які з ідеологічних міркувань симпатизували завойовникам його посадили до сумновідомої львівської в’язниці «Бригідки», де тримали більше двох тижнів, і не знайшовши компромату, випустили. У 1918—19 роках Чайковський став повітовим комісаром Самбірського повіту, і принципово працював на засадах гуманності та справедливості. З 1919 р. жив у м. Коломиї , яка в той час була «під румунським постолом». У 1926-27 роках очолював осередок «Рідної школи». 2 червня 1935 року помер в Коломиї.

Объяснение: