Твір на тему а може треба заборонити полювання й не вбивати тварин .за вимогами зно ) дуже терміново

Київ – Із початком стабільних морозів українські мисливці дедалі частіше виходять на полювання. Між тим, великі копитні та хижі тварини в Україні перебувають під загрозою знищення через браконьєрство та легальне віп-полювання, б’ють на сполох екологи. Вони наполягають на законодавчій забороні полювання на вовків, лосів та рисей, і виступають за незалежну оцінку їхньої чисельності. Натомість мисливці вважають, що повне припинення полювання на великих тварин нашкодить екосистемі.
Напередодні Нового року браконьєри застрелили всіх лосів, які мешкали у Черкаській області. Лісники, які об’їжджали свої угіддя у Чигиринському районі, побачили, двох чоловіків біля годівниці для лісових тварин та двох застрелених лосів на землі. Браконьєри кинулися тікати, але невдовзі їх затримали працівники міліції поблизу Чигирина. 

Як виявилося, вони вбили двох останніх самиць лося в області, одна з них була вагітна. Тиждень тому інші браконьєри застрелили та вивезли останнього в регіоні самця лося.

На частину лісових мешканців полювання скасоване силами громадськості

Подібне відбувається в усій Україні, причому найбільше потерпають популяції великих тварин: олені, зубри, вовки, карпатські ведмеді та рисі, говорить голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. На його думку, цих тварин лишилося настільки мало, що їм завдає шкоди не лише браконьєрство, але й легальне полювання.

«Майже всі ці тварини внесені до Червоної книги. Але упродовж останніх років діяли відомчі інструкції, які дозволяли українцям та іноземцям віп-полювання на зубрів. Ми домоглися скасування цих норм, але зубрів лишилося не більше 150 особин. У сусідній Польщі, для порівняння – їх більше тисячі. На карпатського ведмедя не можна полювати, однак є факти, що його теж вбивають, а ведмежат – продають», – розповів еколог.

Українські екологічні організації об’єднали зусилля для збереження великих тварин в Україні. Зокрема, вони через суд та прокуратуру домоглися повної заборони полювання на зубрів та обмеження відстрілу вовків. Однак запроваджувати ці зміни важко, оскільки чимало українських політиків полюбляють полювання, констатує Володимир Борейко. 

Він наводить дослідження польських та німецьких науковців на чолі із професором Бернхардом Гржимеком, які свідчать про те, що серед мисливців, які полюють на великих тварин, дуже високий відсоток людей із фізичними та психічними вадами.

«Ті, хто полюють, зокрема, на хижих тварин, страждають на імпотенцію. Вбиваючи цю величезну, сильну тварину, вони неначе компенсують свої недоліки та недуги», – зауважує Володимир Борейко.

Вовкам та лосям нічого не загрожує – Мінприроди 

Між тим, за офіційними даними Мінприроди, популяції великих тварин в Україні значно більші, аніж наводять незалежні екологи. 

Начальник відділу охорони тваринного світу Мінприроди Володимир Домашлінець визнає проблеми популяції зубрів та лосів в Україні, однак наголошує, що вовкам знищення не загрожує.

«Полювання на лося заборонили, бо є намір внести його до Червоної книги, – зауважив представник Мінприроди. – Щодо вовків – їхня популяція стабільна, нещодавно запроваджені обмеження щодо полювання: не можна стріляти у вагітних самиць, тощо. Я спілкувався з багатьма фахівцями і можу сказати, що які б не були заяви деяких громадських організацій, попри те, що на вовка є полювання, йому нічого не загрожує».

Відстрілювати – корисно для екосистеми?

Мисливці ж наполягають на тому, що чисельність багатьох видів необхідно регулювати відстрілом. Володимир Ключковський, який полює на Львівщині понад 20 років, погоджується із тим, що лосі та інші копитні потребують державного захисту. Але й від вовків їх теж треба захищати. 

«У нас вовків багато. Маю знайомих у сусідній Польщі, де вовк під охороною, – зазначає Ключковський. – Так вони кажуть, що за рік він з’їдає у прикордонних областях сотні оленів та козуль. Всього має бути в міру, і полювання – теж».

Мисливець визнає, що чи не найбільшою проблемою для української фауни є віп-полювання. Якщо звичайні мисливці не стріляють у рідкісні види, коли ті потрапляють у приціл, то можновладці на полюванні б’ють все, що бачать, каже мисливець.

Бернська конвенція, яку підписала Україна, зобов’язує державу взяти під охорону, зокрема, вовка, карпатського ведмедя та лісову рись. Однак чимало норм мисливського законодавства досі їй суперечить, а в лісових господарствах України часто завищують кількість чотириногих мешканців, відзначають у Всесвітньому фонді дикої природи.

Якщо коротко, то "про що" можна знайти ось у цих рядках:
"Наш отаман Гамалія,
Отаман завзятий,
Забрав хлопців та й поїхав
По морю гуляти;
По морю гуляти,
Слави добувати,
Із турецької неволі
Братів визволяти."
Мова йде про те, як козацький отаман Гамалія взяв своїх козаків-вояків та й поїхав визволяти з турецького полону товаришів-побратимів, котрих до того схопили яничари і посадили в темницю в кайдани. Полонені козаки звертаються до природи - вітру, хвиль - щоб та до м донести до отамана звістку про те, що вони потребують до чекають на своїх товаришів, інакше турки їх стратять. Визвольний похід завершився вдало, полонених визволено.

Нерідко можна побачити або почути когось, хто скаржиться на своє життя, кажучи, що воне у нього дуже нудне. Звичайно, людина влаштована так, що їй регулярно хочеться розваг, веселощів, чогось цікавого і захоплюючого. Якщо людина цього не має, незабаром вона стає роздратованою, злою, починає ставитися до оточуючих людей негативно. Все це тому, що потреба в розвагах обов’язково повинна задовольнятися, як і всі інші людські потреби. Незадоволення потреб небезпечне для людини неприємними відчуттями, розчаруванням у житті і навіть болем.

Але як зробити власне життя більш веселим? Як привнести в щоденну повторювану рутину різноманітність, інтерес, азарт? Далеко не обов’язково для цього порушувати закони або норми моралі, іноді достатньо просто бути трішки активнішим, особливо в питанні пошуку пригод. У нашій мові слово «пригоди» має не тільки своє безпосереднє значення, іноді люди кажуть, що хтось «знайшов на свою голову пригод», маючи при цьому на увазі, що людина створила для себе самої проблеми. Але таке розуміння слова зовсім не означає, що пригоди – це завжди погано і з негативними наслідками. Все-таки пригоди можуть бути й гарними, цікавими, такими, які приносять в життя людини інтерес, веселощі.

Наприклад, раптове рішення зібратися з друзями і відправитися в похід або в далеку або недалеку подорож – чи пригода це? Звичайно, так, це пригода. Адже, як правило, до такої подорожі або походу необхідно готуватися заздалегідь, планувати всі її етапи, розраховувати власні сили тощо. А якщо зірватися раптово, заздалегідь нічого не плануючи, можна опинитися в пригоді, адже тоді людина може зіткнутися з чимось незвіданим, неспланованим. Звичайно, в компанії друзів така пригода обов’язково перетвориться у дуже цікаве заняття, яке, безумовно, зробить життя набагато більш веселим та захоплюючим.

Так, пригоди можуть бути різними. Можна потрапити в таку «пригоду», що виживання здасться самою радісною подією в житті. Але бувають і інші пригоди, менш небезпечні, але зате не менш веселі. Щоб потрапляти в такі веселі пригоди, необхідно робити щось для їх появи самостійно, потрібно ініціювати їх самому. Звичайно, вкрай важливо мати гідну компанію з друзів, серед яких будь-які пригоди можуть стати неймовірно веселими і запам’ятатися на все життя вперед. Гарні і веселі пригоди потрібні кожному.