Есе про героїзм у военнмй та мирний час

Син кріпаків з села Моринці, Тарас почав малювати ще 8-річним. Навчався живопису у місцевих дяків і художників. 14-річного сироту Шевченко зробили дворовим слугою поміщика в Вільшанському маєтку Київської губернії. Його пан - Павло Енгельгардт віддав хлопця в науку на чотири роки до Петербурзького живописцю Василю Ширяєва. Днем артіль Ширяєва виконує різні живописно-декоративні замовлення, а вночі Шевченко ходить в Літній сад малювати статуї. Тоді вперше пише вірші. Влітку 1836 року його помітив художник Іван Сошенко. Українець за походженням захоплюється талантом кріпосного і вирішує до йому.

Друзі вирішують провести лотерею серед членів царської сім'ї. Лотерейні квитки по 300-400 рублів купили імператриця, царівни, спадкоємець престолу - майбутній імператор Олександр Миколайович, сама графиня Баранова та інші вельможі. 4 травня після обіду, танців і розмов портрет Жуковського розіграли. Виграш дістався цариці Олександрі Федорівні.

Від царської сім'ї отримали 1000 рублів. Цих грошей було недостатньо для викупу Шевченка. Брюллов, Жуковський, Венеціанов і Юлія Баранова почали збір коштів в складчину. Гроші пожертвували десять друзів Шевченка. Суму зібрали і передали Енгельгардта. Відпускну Шевченко вручає Василь Жуковський через три дні після лотереї. З майстерні Брюллова 24-річний Тарас виходить вільним. Поет присвячує Жуковському поему "Катерина", Євгену Гребінці - баладу "Перебендя", Василю Григоровичу - "Гайдамаки

Объяснение:

Объяснение:

Пісня… Яке глобальне та важливе значення має вона для українського народу. Пісня супроводжує нас упродовж усього життя: від народження й до самісінької смерті.

Справді, українська пісня ніби закладена в наших венах генетично. Не дарма ж народ називають найспівочішим. Вона пройшла нелегкий шлях крізь віки. Це наше минуле, теперішнє й майбутнє. Саме в пісні ми проявляємо любов до матері, до коханої, до рідної землі.

Пісенна лірика – це народні й авторські тексти, які розкривають особисті почуття, переживання людей. Тому ці пісні не залишають байдужими серця. Українська лірика визнана в усьому світі. Ви бачили скільки у нас різноманітних народних ансамблів? Вони неодноразово отримують найвищі світові перемоги. Найпопулярнішими та найвідомішими є хор ім. Верьовки, а також «Берегиня». Та співочі люди не тільки професійні. Чули, як голосить простий народ. Наприклад, мила сільська бабуся. У цьому ми – українці. Сильні, вільні, красиві, мелодійні…

Українську пісню знають за кордоном завдяки неперевершеним композиторам – В. Леонтовичу, М. Лисенку, В. Івасюку. Їх шедеври неповторні. Тому, народна лірика лежить у таланті своїх авторів, виконавців, що своєю обдарованістю захоплюють увесь світ.