Скласти анкету літературного героя за повістю "інститутка" ім’я персонажа. портрет, особливі прикмети. вік, соціальний стан, походження. місце проживання б життя. родина. коло спілкування (друзі, вороги життєвий девіз. мета життя. захоплення, уподобання. риси характеру. вчинки, поведінка. мовлення героя.

1. Панночка (Марко Вовчок не давала панам імен у творі «Інститутка», бо вважала, що вони не люди та не заслуговують на людські імена);

2. Гарно вдягнена;

3. З твору ми можемо зробити висновок, що героїні десь 18-22 роки, бо вона закінчила навчання в Інституті благородних дівиць;
Поміщиця — соціальний стан героїні;
Панночка має знатне дворянське походження;

4. Панський маєток;

5. Ліниться, любить розкіш і багатство;

6. Має бабцю;

7. Знать — друзі;
кріпаки — вороги;

8. «Нащо мені знати як зорі по небу ходять»;

9. Мета життя — одні веселощі та безкінечні забаганки;

10. Бали та карнавали — її захоплення;

11. Жадібна, груба, жорстока;

12. Безжально б'є і похабно ставиться до кріпаків, раптові прояви гніву;

13. Мовлення панночки зазвичай грубе й голосне.

Відповідь:

Питання ролі митця в суспільстві було актуальним завжди: і століття тому, і у вирі сьогочасної дійсності. Так чи інакше, митець являє собою взірець мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, наслідування споконвічних законів моралі. До його слова прислухаються, за ним йдуть.

Тому на ньому лежить надзвичайна відповідальність і за свою позицію та вчинки, і загалом за долю свого народу.

Розуміючи це, Леся Українка створює поему “Давня казка”, в якій з великою художньою майстерністю розробляє тему служіння поета народові в час боротьби проти поневолювачів, у найважчу годину національної історії. Тому особа поета підноситься у творі до таких моральних і соціальних вершин, що, гадаю, не відчути це серцем неможливо. Може, саме через це образ поета (а через нього – усього народу) гостро пронизує й хвилює свідомість читача, викликаючи гарячий відгук у його душі.

Першою, історичною, темою повісті «Дорогою ціною» є зображення героїчної боротьби селян-кріпаків за волю. Вступна частина, у якій становище українського народу порівнюється з уярмленим диким туром, відіграє роль експозиції. Перші розділи твору знайомлять читача з обставинами життя головних героїв: Остап Мандрика змушений тікати від пана, який погрожує «оббілувати» його «за сміливе слово». Кохану Соломію пан силоміць віддав заміж «за хурмана». І хоч як важко було Остапові залишати рідну сторону, проте він зважується на втечу. Вірна Соломія наздоганяє його у дорозі. Подолавши нелегкий шлях, герої разом із такими з бідаками чекають перевозу через Дунай на турецький бік. Але зненацька з'являються козаки, Остап із Соломією ховаються від переслідування у плавнях. Коли нарешті вони перетинають Дунай, випадкова куля зранює юнака. Ці обставини приводять утікачів до циган, причетних до крадіжок і вбивства. Остапа арештовують разом із циганами. Усі спроби Соломії визволити коханого не увінчалися успіхом. Тоді вона зважується на відчайдушний учинок: разом із Іваном Котигорошком організовує напад на вартових, але гине у холодних дунайських хвилях. В епілозі зображено старого Остапа, який не забув свою Соломію, через роки пронісши кохання до неї. Отже, другою, романтичною, психологічною темою твору є вічність і незнищенність кохання.