8клас міні текст на тему " значення і функціїісторичної пісні в житті українського народу "

Значення історичних пісень у житті українського народу
Найголовнішою і найважливішою ознакою українських історичних-пісень є те, що вони творилися в різні історичні епохи «по свіжих слідах» подій, що викликали інтерес народу. З роками деякі тексти втрачали свою актуальність і забувалися, інші продовжували жити у певних місцевостях, а найкращі пісні хоча і змінювалися, доповнювалися, але запам'ятовувалися, передавалися від покоління до покоління по всій території України.
Історичні пісні поділяються на певні групи відповідно до часу створення. Це пісні дружинного і княжого віку (XIV—XV ст.), козацькі пісні (XVI—XVII ст.), гайдамацькі (1772—1795 рр.), рекрутські і кріпацькі пісні про волю. Народ створив і зберіг пісні про Байду Вишневецького, про війну із турками і поляками, про битви під Жовтими Водами і Берестечком, про Семена Палія, про зруйнування Січі, знущання царів із козаків, про народних месників. У Західній Україні співали про народні повстання опришків і Олексу Довбуша.
Найцікавішим і найбільшим є цикл історичних пісень про козацьку добу.
У нескінченних війнах горіли в пожарищах архівні матеріали про людей, які жили в Україні, офіційні документи: угоди, розписки, реєстрові книги. Україна могла втратити все, якби не історичні пісні, які й самі стали найточнішими історичними свідченнями.
Однією із найдавніших історичних пісень можна вважати пісню «Зажурилась Україна...», у якій відтворено дух епохи ординських нападів, створено картину дикого грабежу, захоплення ясиру, проголошено заклик до боротьби проти ворогів. У цій пісні не вказане місце події, не уточнюється час, бо подібні напади ординців відбувалися дуже часто і будь-яке село могло стати об'єктом нападу. А ось у піснях «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко», «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль», «Максим козак Залізняк» йдеться про конкретних історичних осіб і про більш-менш відомі історичні події.
У пісні «За Сибіром сонце сходить» говориться про селянські повстання і українського Робін Гуда Устима Кармелюка, який двадцять років воював із панами, а все відібране роздавав бідним.
Українські письменники і поети часто зверталися до історичної пісні. Тарас Шевченко у своїх поемах створив образи народних співців, використавши історичні образи із народних пісень. Історичні пісні представлені у творах Ю. Федьковича, С. Руданського, Лесі Українки. Мотиви героїчного епосу знаходимо у повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», роману Є. Гребінки «Чайковський», у новелах О. Єфименка «Як Самійло Кішка втік з турецької неволі», «Татарські напади» та у творах багатьох інших українських митців.
Отже, значення історичних пісень полягає не тільки в тому, що вони зберегли пам'ять про історичне минуле і народних героїв, а й у тому, що вони стали матеріалом для творчих надбань українських письменників, поетів, драматургів, художників, композиторів і через віки донесли до нас героїчний дух народу. (Фуух. надеюсь там нет ошибок)

У кожного з нас є Батьківщина-країна, яка одна на всіх. Це наша прекрасна Україна. Я вважаю, що любов до Батьківщини, до України, неусвідомлено завжди живе в серці кожного з нас. І проявляється вона і в гірку, і в радісну для країни годину.

Багато випробувань випало на долю нашої рідної України. Але завдяки патріотизму та відданості нашого народу, я впевнена, всі негаразди залишаться позаду. Не дарма ж в нашому гімні є такі прекрасні слова: «Ще на Нашій Україні доленька доспіє».

Любити Батьківщину — це означає не просто мовчки милуватися її багатствами та красою. Щоб стати справжнім громадянином своєї країни, треба вивчати її історію, знати й любити рідну мову, з повагою ставитися до державних символів країни, дотримуватися її законів. А ще це означає, що кожен з нас повинен робити для своєї країни щось корисне. Ми поки ще школярі, але в наших силах добре вчитися, отримати в майбутньому потрібну для народу професію, створити сім’ю, народити дітей і виховати їх чесними та порядними людьми. Крім того, ми, діти, можемо вже зараз дбати про екологію — не кидати сміття, дотримуватися протипожежної безпеки, берегти чисту воду. А ще ми можемо допомагати всім тим, хто слабший, кому погано та потрібна до .

Объяснение:

Дата Подія

21 липня 1907 Олена Шовгенева народилася в Іллінському під Москвою в інтелігентній, напівбілоруській-напівукраїнській родині

1911 Сім’я Шовгенів переїжджає до Санкт-Петербургу.

1917 Після Лютневої революції родина Шовгеневих повернулась до Києва, де батько став міністром Української Народної Республіки.

1917—1919 Навчання у жіночій гімназії Дучинської.

1919 Олена переходить навчатися в народну школу. У травні 1919 року батько Олени Теліги їде до Чехії.

1922 Еміграція спочатку до Польщі, а згодом до Чехії

1926 Закінчила історико-філологічний факультет Високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі. Вийшла заміж за кубанського козака Михайла Телігу.

1929—1939 Разом з чоловіком вона жила і працювала у Варшаві, беручи активну участь у громадському житті.

1932 Починає активно співпрацювати з «Вісником» Д. Донцова.

1939—1941 У Кракові вона очолювала літературно-мистецьке товариство «Зарево» і під керівництвом О. Ольжича працювала у Проводі ОУН (організації українських націоналістів) dovidka.biz.ua

22 жовтня 1941 У складі однієї з похідних груп ОУН Олена Теліга поїхала до Києва, де, незважаючи на небезпеку, взяла участь у заснуванні Української національної ради.

1941 —1942 Заснувала і редагувала журнал «Літаври», який знаходився під постійним наглядом фашистів. Організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією газети «Українське слово»

9 лютого 1942 Олену Телігу арештувало гестапо.

22 лютого 1942 Олену Телігу разом із чоловіком, і соратниками було розстріляно німецькими фашистами у Бабиному Яру в Києві

Джерело: https://dovidka.biz.ua/olena-teliga-hronologichna-tablitsya

Пояснення: