До поданих слів доберіть фразеологізми і запишіть їх у тому самому порядку. дрімати, гарний, однакові, вільно жити, повторювати те саме, теревенити, наполягати, прагнути, скупий, поступово, дуже здивований, нашкодити, писати вірші, насміхатися, безліч. фразеологізми: стояти на своєму, дихати на повні груди, любо оком глянути, рватися душею, крок за кроком, осідлати пегаса, тьма-тьмуща, очі на лоба лізуть, підкласти свиню, строїти смішки, клювати носом, знов за рибу гроші, і кури розводити, собака на сіні, одним миром мазані.

Дрімати

гарний - любо оком глянути

однакові - одним миром мазані

вільно жити - дихати на повні груди

повторювати те саме - знов за рибу  гроші

теревенити -химині кури розводити

наполягати - стояти на своєму

прагнути - рватися душею

скупий -  собака на сіні,

поступово - крок за кроком

дуже здивований - очі на лоба лізуть

нашкодити - підкласти свиню,

писати вірші - осідлати Пегаса

насміхатися - строїти смішки

безліч - тьма-тьмуща

«Михайло Коцюбинський — письменник сонячний. І не тільки тому, що «носив у душі сонце», як сам про себе казав... Уся його проза... — це світлий, відкритий простір для душі й духу» (О. Логвиненко). «Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п’ят... був справж­нім аристократом Духа без жодного силування зі свого боку...» (С. Єфремов). «У Коцюбинського [«Тіні забутих предків»] реальне і міфічне займають два плани: у зо­браженні суспільного життя домінує реальний компонент, у змалюванні життя особи — міфічний» (М. Кіяновська). «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському письмен­стві пам’ятник» (А. Крушельницький).

Український народ славиться своєю співочістю. Пісня - душа нашого народу, справжня поезія серця і почуття. Пісня з давніх давен супроводжувало людину впродовж усього життя - у буквальному сенсу від колиски до труни. Народних пісень існує безліч. Деякі пісні, автором яких є сам народ, створені строіччя тому, але їх досі знають, люблять і співають.
Пісні, що дойшли до нас з давніх давен, етнографи поділяють на кілька груп. Наприклад, обрядові пісні бувають календарно-обрядовими, тобто присвяченими якійсь календарній події: це веснянки, гаївки, русальні пісні, петрівки, купальські пісні, жниварські пісні. До обрядових пісень відносять щедрівки та колядки, які ми досі охоче співаємо. До родинно-обрядових пісень відносять весільні пісні та голосіння. Соціально-побутові пісні - це козацькі, кріпацькі, чумацькі, пісні, ремісницькі, рекрутські пісні (солдатські), бурлацькі, тощо.