Будь ласка іть . виписати тези до біогрфії михайла стельмаха . 20 ів

народився 24 травня 1912 року в селі дяківцях (тепер літинського району вінницької області) у родині селянина, ветерана російсько-японської війни панаса стельмаха. мати — білоруска.

у дев’ять років, його віддали до школи. після її закінчення вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році оголосив молодіжну бригаду, з колишніх наймитів. спершу майбутній письменник навчається у вінницькому педагогічному технікумі.

у 1933 році закінчив літературний факультет вінницького педагогічного інституту

до 1939 вчителював у селах київщини.

1939 року мобілізований до червоної армії, учасник німецько-радянської війни. як солдат-артилерист воював у білорусі, був двічі поранений.

з 1944 працював у редакції газети 1-го українського фронту «за честь родины». під час війни у воронежі та уфі вийшли під редакцією м. рильського дві збірки фронтових віршів михайла стельмаха: «провесінь», «за ясні зорі» (1942); в 1943 році — в уфі надрукована книжка оповідань «березовий сік» під редакцією юрія яновського.

після війни, на запрошення поета максима рильського, став співробітником інституту фольклору, етнографії та мистецтва ан урср (1945–1953 роки). обирався депутатом верховної ради срср 6-9 скликань, був заступником голови ради національностей.

1972 – був удостоєний звання героя соціалістичної праці.

помер 27 вересня 1983 у києві. похований на байковому цвинтарі

детальніше - на -

народився 24 травня 1912 року в селі дяківцях (тепер літинського району вінницької області) у родині селянина, ветерана російсько-японської війни панаса стельмаха. мати — білоруска.

у дев’ять років, його віддали до школи. після її закінчення вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році оголосив молодіжну бригаду, з колишніх наймитів. спершу майбутній письменник навчається у вінницькому педагогічному технікумі.

у 1933 році закінчив літературний факультет вінницького педагогічного інституту

до 1939 вчителював у селах київщини.

1939 року мобілізований до червоної армії, учасник німецько-радянської війни. як солдат-артилерист воював у білорусі, був двічі поранений.

з 1944 працював у редакції газети 1-го українського фронту «за честь родины». під час війни у воронежі та уфі вийшли під редакцією м. рильського дві збірки фронтових віршів михайла стельмаха: «провесінь», «за ясні зорі» (1942); в 1943 році — в уфі надрукована книжка оповідань «березовий сік» під редакцією юрія яновського.

після війни, на запрошення поета максима рильського, став співробітником інституту фольклору, етнографії та мистецтва ан урср (1945–1953 роки). обирався депутатом верховної ради срср 6-9 скликань, був заступником голови ради національностей.

1972 – був удостоєний звання героя соціалістичної праці.

помер 27 вересня 1983 у києві. похований на байковому цвинтарі

Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.

І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.

Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.

А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.

Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».

Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.

Коли люди живуть у великих злиднях, господар по-тваринному наживається. Він каже, що й «війна на щось придається». Свої чорні справи він робить вночі, як злодій, коли все село спить. Коли люди навколо голодні, вони з дружиною «добре їдять». Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми, а з голодними він і не думає поділитися. Нащо йому стільки грошей? Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися. Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає, а тиче під ніс. А коли втратив багатство, то звинуватив у цьому жінку й кинувся на неї з кулаками. Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть, а господар коптить сало й м’ясо і продає таким самим, як він. Він хоче наскладати стільки грошей, як в банку. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці. «Мишка» характеристика мишки Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добре не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі». Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні і несправжні цінності. Риси характеру мишки — справедлива, добра, чуйна, здатна до співпереживання, зневажливо ставиться до жадності, брехні, підступності.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/bogdan-lepkiy-mishka-harakteristika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua