Ні, щоб бути добрим треба на сам перед бути відважним і справедливим, адже не кожен зважиться приняти на себе провину іншого
Хасанбиевич Колесников716
09.09.2021
Михайло Коцюбинський біографія Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної «Молодої громади», за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. Почав друкуватися в 1890 р. — львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. 1911 — «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило Михайлу Коцюбинському довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоби він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. Через потребу в лікуванні Коцюбинський відвідав Італію (острів Капрі) й інші країни Європи. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові. Твори Михайла Коцюбинського: Харитя (1891) На віру. Повість (1891) Маленький грішник (1893) Помстився (1893) Казка «Хо» (1894) На крилах пісні (1895) Для загального добра (1895) Відьма. (1898) По-людському (1900) Дорогою ціною (1901) На камені (1902) етюд «Цвіт яблуні» (1902) Під мінаретами (1904) Сміх (1906) Він іде! (1906) Persona grata (1907) В дорозі (1907) Intermezzo (1908) Дебют (1909) Fata morgana (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910) Сон (1911) Тіні забутих предків (1911) Подарунок на іменини (1912) Хвала життю (1912)
FinKozhevnikov28
09.09.2021
Найбільш докладним і цікавим образом твору Карпенка-Карого я вважаю образ Герасима Калитки, бо Герасим був не тільки людиною того часу. Такі люди, незалежно від обставин будуть існувать завжди. Найголовніше, що можна сказати про Герасима Калитку, то це те, що він був одержимий як грошима так і землею. Бажання накопичити якнайбільше грошей і територій абсолютно логічне для людей того часу. У ті часи вважалося, що чим більшою кількістю землі ти володієш, тим багатшою людиною вважаєшся. З цієї причини Герсаим так хотів відхватити щонайбільший шмат землі. Його одержимість грішми проявилася у всій красі саме тоді, коли він погодився на відверту махінацію зі ста тисячами фальшивих грошей. Але у той час життя людини складалося не тільки з накопичення і проживання коштів, але і з інших сфер. Окрім того, життя непередбачуванне, та сталося так що над Герасимом гроші мали повну владу. я також думаю, що не малу роль зіграв у цьому і психологічний стан головного героя. Припускаю, що коли Герасим збагатшувався матеріально, то на деякий час він почувався безпечно і не боявся збанкрутитися. Менні відверто шкода тих людей, мотивацією життя якихє гроші. Це дуже ненадійний орієнтир і мотивація . нукак-то так. Конечно не сочинение, но какие-то мысли из этого взять можна
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
(чи легко бути добрим) на основі федько-халамидник?
Ні, щоб бути добрим треба на сам перед бути відважним і справедливим, адже не кожен зважиться приняти на себе провину іншого