6. тематика поеми «енеїда» і. котляревського. 7. визначте жанр «енеїди». 8. у чому полягає значення творчості і. п. котляревського? 9. розкрийте головну думку повісті «маруся» г. квітки-основ’яненка. 10. пародія – це…

7 За жанром «Енеїда» І. Котляревського — це епічна, бурлескнотравестійна поема: поема – тому, що це віршований великого розміру твір, в якому змaльовуються значні події, яскраво розкриваються людські характери; епічна – бо в ній говориться про людей, їх вчинки, переживання, боротьбу в розповідній формі; травестійна – бо автор переодяг античних героїв Вергілієвої «Енеїди» в українське вбрання, переніс їх в історичні умови українського життя ХVІІІ ст. (побут козаків-запорожців, українського панства, чиновників та пpостих людей); бурлескна – бо події і люди змальовуються в жартівливому, знижувальному тоні.
9 Основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/marusya-kvitka-osnov-yanenko-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
10. Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору. Пародія в перебільшеному вигляді відтворює характерні особливості оригіналу

Ліричний герой з неабиякою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, намагання прилучити дитину до всього чудового, людяного, матір мале велике бажання зробити дитину щасливою, не обійденою долею. Саме тому дарує синові вишитий рушник, як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». 
  Серце матері  сповнене безмежної любові до дитини. Я вважаю,що цей твір нас навчає людяності ібезмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.

Відповідь:

Г) інтуристу

Пояснення:

цитата:  І голоногий інтурист, не добігши навіть до середини бруківки, так і присів, смішно розчепіривши руки. Потім крутонувся і підтюпцем побіг назад. Міліціонер йому навіть слова не сказав, тільки усміхнувсь і посварився пальцем, наче вчитель на недисциплінованого учня (хоча інтурист був удвічі старший за міліціонера).

— О! Бачив? — гордо сказав Ява. — Думає, мабуть, раз приїхав з якогось там Лондона чи Ріо-де-Женейро, то можна тут швендяти, де хочеш! Дзуськи! Лізь, голубе, під землю, як усі люди