Твір на тему "моя любов до української народної пісні"

Яне знаю людини, яка б не любила слухати музику та пісні. я теж обожнюю пісні. співи оточують нас від самого початку нашого життя. особливо прекрасна народна пісня. це справжня душа народу. українська пісня вбирає в себе все народне та особисте людське життя. перший спів, який ми чуємо – це колискова, яку нам співає мама або бабуся, і в ній бринить материнське тепло, любов та ласка.  

Кінець двадцятого століття вніс великі корективи в пріоритети нашого народу, як, у принципі, і всього людства. те, що ще рівстоліття тому користувалося шаленим попитом і великою популярністю, сьогодні викликає інтерес в одиниць. яскравим прикладом є зміна ставлення до театру. півстоліття тому театр був надзвичайно популярним. а як часто сьогодні можна зустріти справжніх театралів? як на мене, це не свідчить про зубожіння духовного світу сучасних людей, як багато хто сьогодні вважає. просто в наш час дуже розширився ринок пропозицій, з'явилося багато нового, що неодмінно хочеться пізнати.  у середині минулого століття естрадна авторська пісня дещо посягнула на «монополію» народної пісні. уже наприкінці xx століття в результаті виникнення шоу-бізнесу народні пісні майже зникли, їх дуже рідко можна почути на хвилях радіо, а ще рідше — по телевізору. і знову таки це трапилося не через те, що немає прихильників народних пісень, а тому, що популярність естрадної пісні приносить комусь матеріальну вигоду.  що ж до народних пісень, то вони, як і раніше, мають слухачів і виконавців. звісно, я знаю набагато менше народних пісень, ніж моя мама, а тим більше бабуся, але серед тих, що мені відомі, немає жодної, тексту якої я б не знала повністю. у піснях, складених нашими пращурами, навіть образні вислови якимись прозорими і зрозумілими, а від того близькими, їх не запам'ятати — просто неможливо. у порівнянні з сучасними піснями народні пісні — джерело інформації, книга мудрості, бо вони містять не тільки певну ідею, але й певну мораль. а прослухавши сучасну пісню, часто-густо не можеш сказати, про що вона.  є в народних піснях єдність змісту і мелодії. адже пісня стає ще більш тужливою і сумною, коли її мелодія звучить в мінорній тональності, коли музика спонукає до роздумів. і навпаки — веселий текст у піснях, складених народом, завжди ється запальною музикою, від якої хочеться танцювати.  дуже захоплює мене в народних піснях їх ліризм, душевність, теплота. від прослуховування таких пісень стає якось на душі, навіть гарно, якщо пісня журлива. мені здається це відбувається тому, що в пісні на протязі століть кожен виконавець вкладав часточку своєї душі. народні пісні не писались на замовлення, вони створювалися душею, вони — це емоції і почуття наших предків, перелиті в слова. тому сьогодні так збагачують наш внутрішній світ народні пісні, тому так проймаємося ними, так їх відчуваємо.  часто на самоті я співаю українські народні пісні. і хоча я знаю їх не дуже багато, я завжди можу підібрати ту, що буде відповідати моєму настрою, виражати мої почуття чи емоції. і за це я теж люблю народні пісні.

-Привіт

- Привіт

- А ти часом не знаєш , як потрібно відповідати на незнайомі дзвінки ?

- Знаю!

- Поясни будьласка

- Коли тобі звонить незнайомий номер телефону краще не відповідати. А ще краще заблокувати цей номер.

- Ого , буду знати . А ти ще неміне би пояснити , як можна зберегти свій телефон ( ноутбук) від вірусів

-Щоб зберегти телефон ( ноутбук ) від вірусів , треба заходити на відомі тобі сайти й ненатискати на невідомі силки .

- Ого , а як ти про таке дізнався ?

- Про це нам розповідали на уроці

- Як цікаво

- Так , це будозволяє дуже цікаво

Объяснение:

Больше нет идей .

Як на мене, то з-поміж десяти заповідей, висічених на скрижалях, найскладнішою є восьма. Заповідь, яка оповідає, що не можна свідчити неправду про свого товариша. Це та заповідь, якої більшість людей просто не дотримується, я гадаю, що кожен з нас бодай раз у житті порушив її.

Гадаю, ця заповідь є найскладнішою з кількох причин. По-перше, зовсім невеликий процент людей правильно її розуміє. Вважають, що це йдеться про свідчення в суді та оббріхування невинного. Насправді ж у цієї заповіді значно глибший сенс. Врешті-решт, восьме речення на скрижалях має на меті навчити людей узагалі не казати неправду про ближнього свого та – і це найголовніше – не пліткувати про нього. Зрештою, правдивими слова про іншого можуть бути лише з його власних вуст, так би мовити, правда в першій інстанції. А ви, самі того не помічаючи, забарвлюєте інформацію про друга у тонкий флер применшень чи гіперболізації, додаєте свою власну точку зору… Кінець кінцем, правда про

вашого товариша обростає, наче снігова куля, все новими й новими шарами, аж доки від початкового варіанту залишиться лише ім’я.

Восьма заповідь є найскладнішою, бо ми постійно її порушуємо, усвідомлюючи це чи ні. Коли дівчатка-однокласниці обговорюють нову сукенку подружки чи пліткують про хлопців, вони порушують цю заповідь. Коли в інституті студенти переповідають одне одному страшні історії про непохитних викладачів, які жахливо ставляться до студентів, – це теж порушення заповіді. Коли колеги обговорюють підвищення своєї колеги та не вірять, що вона могла досягти цього своїм розумом, починають розпускати про неї плітки, – це також порушення восьмої заповіді. Коли бабусі, сидячи коло будинку та нудьгуючи, починають називати всіх і кожного образливими словами та вигадувати плітки про кожного мешканця будинку, – це дуже велике порушення заповіді.

Найприкріше те, що ми здебільшого вже навіть не помічаємо цього за собою. Не намагайтесь відразу змінити весь світ, просто почніть спершу із себе, не пліткуйте про інших та дотримуйтесь заповідей!

Объяснение:

Не знаю такое ли тебе нужно,но вот.