Написати образи михайлика из повісті "гуси лебеді летять" м.стельмах 1.його ставлення до людей. 2.ставлення людей до нього. 3.симпатії та антипатії хлопчика. 4.світ захоплень. 5.ставлення до праці ! 35 !

повісті "гуси лебеді летять" м.стельмах

1.його ставлення до людей.

2.ставлення людей до нього.

3.симпатії та антипатії хлопчика.

4.світ захоплень.

5.ставлення до праці

! 35 !

образ михайлика розкривається різними засобами: тут використо­вується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки михайлика, про ставлення до нього батьків, дядька себастіяна тощо. михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда дем’яна, любимої ним бабусі, михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розпо­відей. він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші… світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята, михайлик — талановитий хлопець. ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. спочатку михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. а потім і сам заходів написати п’єсу. гумористичні сцени весь час перемежовуються з ліричними. вони пропускаються крізь світосприймання хлопчика, у михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості. стельмахів михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила. подорослівши, михайлик (чия мрія стати письменником таки збула­ся) мав підстави сказати про пору власного дитинства, як про «по-своєму прекрасний час». передусім тому, що попри тяжкі нестатки звідав він і радість спілкування з людською дорогою і красою, вбираючи в свою душу отой самий лад хліборобського життя, хай і порушений гострими соціальними катаклізмами.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Моє враження таке, у цитаті йдеться про Сповідь, коли ми йдемо до Першої Споведі нам дають вино і хліб тому ця цитата йдеться про то що хліб це наше тіло а вино це наша кров. Моя основна думка: Цитата "Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я у ньому" мене вразила тим що, коли ми йдемо на наше Перше Святе Причастя ми не просто йдемо, ми з'єднюємся з Богом це час, коли Бог нас освячує та вводить нас до реальності Божого Царства.Наше тіло це хліб, а вино це наша кров ось цей уривок йде про це: Хто споживає тіло моє і кров мою п'є. Господь завжди з нами був і є, і вносить нас до свого Божого Царства.

ответ: 1. ("Із тюремних буднів Шехерезади" )

2. Весна

3. З небом, з вітром, з сонцем

4. До кордону

5. Говорити без потреби

6. Як до гри, при думці про смерть йому ставало смішно

7. Про те, що можуть убити

8. Панну

9. Обсипав нею її голову, плечі, груди

10. Тому, що стражники трусять його товаришів, шукаючи якусь панну

11. Оповідач

12. У лісі

13. Поцілувала оповідача

14. Розійтися у різні боки

15. Буденщина

16. Новела

17. Життя і смерть, любов і щастя людини, гармонія людини і природи, філософії людського буття

Объяснение: