Нужно предумать план до єтого текста дуб на першу сотню літ росте на пагорбі коренастий дуб із розлогим, покрученим, мов пальці в старої працьовитой людини, гіллям. він міцно вчепився в землю товстим корінням, й жодному вітрові, здається, несила гойднути його сонцем обсмалений, дощами й морозами покарбований стовбур. час добряче подзьобав кору велетня, блискавкою скосило крону, а внизу, поблизу землі, виникло чимале дупло. саме це дупло й завдавало найбільшу небезпеку дубові. розкошували в ньому деревоточці, а що міг дуб зробити? стогнав, сердешний, від безсилля, опускав додолу гілля від горя невтішного. але не минула радість і нашого дуба. летів улітку бджолиний рій, сів перепочити на гілку, а тут дупло. далі бджоли не полетіли, оселилися в ньому. швиденько почистили, зайвину з нього викинули. затишно стало, сухо. а там, де сухо, немає місця деревоточцям. деякі з них, хотіли проникнути в дупло, так де там: хазяї і на поріг не пустили. трохи згодом бджоли обжилися, меду наносили. довго їм дупло за вулика правило.

1)коренисте дерево
2) небезпека дубові
3) бджолине дупло

Нещодавно мною був прочитаний твір Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркути". Там представлено 3 головних герої: Юлько Ващук, Стефко Вус та Славко Беркута. Спочатку твору вони поставлені нам друзями, та показується наскільки вони різні. І звісно їх характер залежить від виховання, тобто від їх батьків. Читаючи твір я ознайомився(лась) також і з ними. На мою думку, кращою була родина саме Славка, тому що в ній існувало дещо надважливе - довіра. Між батьками та сином дуже теалі відносини, у них є взаємопідтримка, вони вірять одне одному, не сумніваючись ні в чому. Таке виховання вплинуло на характер Славка, він росте чесною дитиною з міцним характером. Юлько в свою чергу був дуже розбещеною дитиною, виховувався в багатій сім'ї, і йому завжди все дозволялося. Він зростає жорстким, та готовим на все, заради того, щоб довести свою, нібито, правоту. Що ж стосується Стефка, то він росте в неповноцінній сім'ї, з дуже люблячою сестричкою, та батьком, якому на все начхати. Дитині також потроху стає на все все одно. Виховання усіх трьох хлопчаків відображено у їхніх діях. З цього можна вивести те, що роль батьків відіграє велику родь у поведінці дітей.

Уміння дотримуватися правил співжиття у суспільстві – це та риса, яка робить людину привабливою. Цьому корисному умінню в хороших сім*ях дітей навчають змалечку, тому здається, що це не так уже й складно. Це дуже важливо і, дійсно, не дуже складно, якщо ви – людина щира і відкрита. Якщо навчилися не лише самі говорити, а й уважно вислуховувати співбесідника. Взагалі, уважне ставлення до людей є запорукою того, щоб стати своїм у будь-якому товаристві. Співжиття у суспільстві вимагає від кожного дотримання єдиного принципу: ставитися до людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе. Хороша поведінка не повинна бути штучною, награною, а навпаки – природною і щирою, виходити від душі. І треба зажди пам*ятати просту істину: ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як проста ввічливість.