Джерелом художньої образності є оточуючий світ, який освоюється в різних формах, що нарощує рівень його людськості. Поряд з мистецтвом чи не найпотужнішим такого олюднення виступає наука. їх співставлення має давню традицію, що сформувалась на ґрунті порівняння їх пізнавальних можливостей. Між полюсами їх ототожнення і протиставлення окреслились різні підходи.
Перш ніж було з'ясовано, що пізнання в мистецтві не є виключно формою здобування знань, а специфічність художніх і наукових пізнавальних засобів свідчить про їх самодостатність, питання вирішувалось "технологічно" - через порівняння гносеологічних моделей: "почуття - образ" / "думка - поняття", суб'єктивність / об'єктивність, емоційна насиченість / емоційна нейтральність, особистісна позначеність продукту / знеособленість отриманого результату тощо. Сьогодні воно трансформовано у проблему художнього мислення, що вивчається естетикою як процес формування особливої - образної - картини світу. Головна її специфіка полягає в тому, що збагнутий смисл обов'язково позначений відношенням до нього. Виражаючись через переживання, це відношення спрямовує людину на певний шлях взаємодії із сущим та на його перетворення.
FATEEV
12.04.2021
Від князя Одног разу перебуваючи в гостях в Угорської королеви Арнольди 1 я побачив дивні двері. Та попросив показати що там. Зайшовши я дуже здивувався адже ще не бачив стільки цікавих книг які лежали на полицях. Повертаючись королева подарувала нашому королівству кілька сотнь книг. І я вирвшив зарочаткувати цю традицію. Будівництво бібліотеки тривало довженько. І ось нарешті закінчилось це будівництво Ми поставили ті книг це були перші книги Київської Оусі. Часенько я заходив туди і бачив чк людям цікаво дізнаватися все нлве та нове. Я вирішив по повнити бібліотеку і написав кількч книг. Від тоді ця трдиція збереглась і до тепер.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Як ви розумієте слова про гото вність до древнього танцю з хрестом за плечима і з двома розбійниками
Перш ніж було з'ясовано, що пізнання в мистецтві не є виключно формою здобування знань, а специфічність художніх і наукових пізнавальних засобів свідчить про їх самодостатність, питання вирішувалось "технологічно" - через порівняння гносеологічних моделей: "почуття - образ" / "думка - поняття", суб'єктивність / об'єктивність, емоційна насиченість / емоційна нейтральність, особистісна позначеність продукту / знеособленість отриманого результату тощо. Сьогодні воно трансформовано у проблему художнього мислення, що вивчається естетикою як процес формування особливої - образної - картини світу. Головна її специфіка полягає в тому, що збагнутий смисл обов'язково позначений відношенням до нього. Виражаючись через переживання, це відношення спрямовує людину на певний шлях взаємодії із сущим та на його перетворення.