Решить тест поэма мойсей 1. поема «мойсей» була написана і. франком… а) 1900 р.; б) 1905 р.; в) 1906 р. 2. слова: «цвіт безтямності плодить усе колючки лиш і муки. а як вийде самому той плід донести не спромога, – то найкраще увесь свій тягар положити на бога», належать… а) авірону; б) датану; в) азазелю. неоромантизм – (грец. neos – новий і франц. romantisme – романтизм) – стильова течія, що виникла в українській літературі й мистецтві на початку xx століття, прагнучи відродити деякі риси естетики романтизму. леся українка назвала цю течію «новоромантизмом». його головні ознаки: підвищений інтерес до сильної особистості, культ героя – мужньої людини, чиє життя пов'язане з незвичайними випробуваннями та . визначальні риси неоромантизму: – неоромантики змальовували переважно не масу, а яскраву, неповторну індивідуальність, що вирізняється з маси, бореться, – часом попри безнадійну ситуацію, – зі злом, зашкарублістю, сірістю повсякденна; – герої неоромантиків переймаються тугою за високою досконалістю в усьому, характеризуються внутрішнім аристократизмом, бажанням жити за критеріями ідеалу, а не буднів; – головна увага зосереджувалася на дослідженні внутрішнього світу людини, через який неоромантики намагалися зазирнути у світ духовний; – зовнішні події (також і соціальні) у творах неоромантиків відступають на задній план; – неоромантики часто до умовних, фантастичних образів, ситуацій, сюжетів; – відмова від типізації, натомість застосування символізму. 211 3. словами «народе мій, замучений, розбитий…» починається … а) епілог; б) перша пісня; в) пролог. 4. поема «мойсей» складається з… а) прологу та двадцяти пісень; б) прологу, дев’ятнадцяти пісень, епілогу; в) двадцяти одного розділу. 5. мойсей блукав по арабській пустині… а) сорок років; б) тридцять років; в) десять років. 6. закликає закидати мойсея камінням… а) єгошуа; б) азазель; в) данатан. 7. слова: «горе вам, нетямучі раби на гордині котурні! бо ведуть вас, неначе сліпих, ошуканці і дурні» належать… а) єгові; б) мойсею; в) авірону. 8. поема «мойсей» написана в річищі… а) неоромантизму; б) романтизму; в) неокласицизму. 9. кульмінаційним у творі є… а) розмова мойсея з єговою та смерть вождя; б) покарання народом псевдовождів, висування зі свого середовища нового поводиря – єгошуа; в) роздуми мойсея над драматичною долею народу. 10.у кінці дев’ятнадцятої пісні мойсей… а) привів народ до обітованого краю; б) бачить землю обітовану, але не вступивши на неї, помирає; в) не знаходить землю обітовану й помирає, втративши надію

1. б)1905

2.- (сорь не

3.

Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у сел вка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. Навіть Девлет-ґірей визнав: «Добре в тебе серце, хлопче!»

Объяснение:

Українська література для дітей і про дітей пройшла тривалий і складний шлях становлення, яке ще не завершено. У наш час відбувається процес формування національної бази дитячої літератури, котра б незалежно від родо-жанрової динаміки захоплювала своїм тематичним розмаїттям, щирістю та багатогранністю вражень, доступністю сприйняття образів-персонажів та близькістю до сучасного читача тематики й проблематики. Історична тема в художній літературі була й залишається сьогодні досить актуальною й популярною. Сягаючи своїм корінням фольклору, житійної літератури, історичних хронік, історична проза акумулює комплекс художньої інтерпретації минулого нашого народу. Незважаючи на жанрову приналежність твору, її визначає художній матеріал – історія, подія, що відбулася за давніших часів, тобто така, що в часовому вимірі вважається завершеною.

Україна, отримавши свою незалежність після вікового гноблення, повинна повернутися до свого коріння, довести свою ідентичність і свідомо виховувати на славних прикладах підростаюче покоління. В. Рутківський, сучасний український письменник, який неодноразово у своїх творах для дітей та юнацтва звертається до змалювання призабутих сторінок славного історичного минулого нашої країни. Його шлях до визнання був довгим, але, вважаємо, що в царині сучасної української підліткової літератури на історичні теми йому немає рівних. Здобувши визнання в поважному віці, письменник довів, що його майстерність і життєвий досвід тільки допомагають спілкуватись із молоддю. Проживши нелегке життя (зважаючи на умови творчого зростання в часи Радянського Союзу), автор засвідчив, що він є українським письменником-патріотом, який прагне поділитися своїми знаннями із підростаючим поколінням. Його трилогія «Джури» визнана однією з найкращих у цій царині.

«Джури козака Швайки», які вийшли 2007 року, стали подією і першою книжкою В. Рутківського, яку нарешті прочитала Україна. (Нагадаємо, що перша журнальна публікація «Джур» відбулася ще 1995 року в «Однокласнику». За 12 років оприлюднений текст так нікого і не зацікавив). А поміж тим, динамічний, захопливий сюжет, самобутні образи, вкраплення фольклору, правдоподібність історичних колізій, багата мова, легкий стиль – усе це робили твір справжнім відкриттям.

Традиційним для сприйняття історичного минулого стає ототожнення його з образом козака – хороброго лідера, високодуховної й матеріально незалежної людини, котра керує своїми емоціями, розумом і волею, морально, духовно й фізично готує себе до оборони рідної землі та сім’ї, дбає про єдність козацтва й українців усього світу. Такий образ зберігається й у сучасному літературному трактуванні