Есе на тему: "моє бачення сучасної школи"

сучасна школа-це школа, піднятий на новий якісний рівень, знаходять вигляд національної школи, яка вміє створити нову модель учня, коли випускника школи можна буде назвати інтелігентною.

учитель-головна особа в навчанні, тому необхідна нова модель вчителя, по іншому, «вчителя нової
генерації», здатного до постійного саморозвитку, інновацій, вміє протидіяти штампів і стереотипів, володіє прийомами самодіагностики професійної компетентності.

разом з тим вчителю-постійна увага з боку держави, керівництва школи з метою поліпшення умов для роботи і
життя.

широке впровадження електронно-обчислювальної техніки, аудіо-відеоапаратури. забезпечення шкіл всілякими засобами навчання, достатньою кількістю якісних підручників.

пропаганда культу здоров'я, формування здорового способу життя, забезпечення учням профілактичних
знань. не допускати стомлення учнів-чергувати види усних і письмових робіт, приділення часу на фізхвилинки у всіх класах для вільного руху один час на уроці .

перехід навчального тижня на п'ятиденку дасть можливість дітям для занять спортом.

в оновленні методів навчання
проявляється справжня сила сучасної школи. у сучасному арсеналі методів навчання не відкинуті, а успішно застосовуються проблемні, логічні та інші традиційні методи.

увага та потрібні малокомплектним школам, перегляд програми та оплати праці вчителя.

суспільству потрібні
думаючі люди, які вміють самонавчатися і самореалізуватися. для цього важливо навчити людину мислити.

тут незамінна роль , развиваюшей логічне мислення, активізує розумову діяльність.

для якісного виховання поєднувати переваги міського і сільського способу життя, не від їх
однобічності і недоліків.

навчання і виховання будувати на основі традицій і звичаїв корінної національності-казахів.

школа повинна готувати до життя. акцентувати увагу на грамотності, етиці, естетиці та фізичній культурі. не допускати перевантаження інформацією, яка не
кожному стане в нагоді в житті.

у століття н-тр, бурхливого зростання інформації навчати самоосвіті.

школа повинна поєднувати обов'язковий цикл предметів і свободу вибору предметів.

в рамках нової школи суміщення двох циклів освіти: загальноосвітнього та
спеціального.

школа може працювати нормально тільки в тому випадку, якщо буде отриманий досить якісний «вихідний матеріал», тобто з дошкільних установ.

навчання сучасної школи буде засновано на співпраці вчителя і учня

що серце тривожно забилося,

у
нове століття ми з надією увійшли

неможливе стало можливим,

а круті дороги легкі.

леся українка. це тепле, сонячне ім'я мені знайоме з дитячих років. відоме воно всім прогресивним людям, і в першу чергу, українцям, бо леся українка у недовгім житті стала народною поетесою. вона була мислителькою та борцем шевченківського гарту. все в її житті було справжнім: вірші, кохання без фальшу, мука без порятунку, праця — спасіння. і поезія цієї видатної поетеси є для мене маяком в житті. читати її вірші без хвилювання не можна.

герой поезії лесі українки — її ровесник, ровесник тих борців, що підняли над світом прапор свободи. ці люди були по духу близькі і рідні поетесі. ще змалку герой поезій лесі українки побачив людську недолю, яка викликала в нього не розпач, а бажання кращої долі, яснішої. за тим ідеалом поривалося серце юної поетеси. ще не довіряючи своїм кволим силам, вона все ж сподівається, що її слово розважить людей, а може, збудить вогонь у чиємусь серці. герой поетеси, як і вона сама, — людина великих громадських почуттів, високого обов'язку перед людьми, народом.

такою була і поетеса — людина мужня, сильної волі. все життя леся стійко боролася із власною недугою. це було життя людини — яка кожну хвилину весь свій хист віддавала боротьбі за соціальне і національне визволення трудового українського народу.

ліричний герой вірша "дим" серцем вболіває за поневолені народи. для лесі доля гноблених трудящих однакова в усьому світі, їй близькі і рідні італійські робітники так само, як і робітники українські.

її герої "сіють квітки на морозі", виступають проти рабства, ціною власної крові захищають свою країну, відстоюють її щасливе майбутнє.

мене вражають мужні герої вірша "досвітні огні", що проклали дорогу в наше сучасне, сильна духом сама поетеса, що перетворила своє слово на "тверду крицю".

стійко переносить свою недугу і залишається в лавах борців ліричний герой вірша "хто вам сказав, що я "

хто вам сказав, що я слабка,

що я корюся долі?

хіба тремтить моя рука

чи пісня й думка кволі?

ступаючи на шлях боротьби з царизмом, вона розуміла, що цей шлях довгий і важкий. ми чуємо, як виточується, гартується зброя в її вірші "слово, чому ти не твердая "

вигострю, виточу зброю іскристу,

скільки достане снаги мені й

життя для лесі українки та героїв її поезії — це безупинне змагання, боротьба, дружба і кохання.

у поезії "без надії сподіваюсь! " мужня і сильна духом дівчина прагне прожити свій вік у боротьбі й творчому горінні. життя героїні — невіддільне від життя рідної країни, поневолених людей. дівчина бореться з усім, що перешкоджає людині бути вільною. увесь вірш пройнятий внутрішньою боротьбою з сумовитими настроями, що облягають дівчину. вона думає не тільки про власну біду, а й про горе рідного народу. почуття громадського обов'язку перемагає особисте горе. у боротьбі людина бачить вищу мету свого життя. вона бажає жити, радіти, творити, боротися в ім'я кращого майбутнього:

так, я буду крізь сльози сміятись,

серед лиха співати пісні,

без надії таки сподіватись,

буду

велике щастя, що люди й досі можуть тамувати спрагу душі зі щедрих джерел лесиної поезії. леся українка не могла подолати все зло на землі, хоч як прагнула того. але вона дарувала людям віру в те, що зло приречене, що на світі запанує соціальна справедливість. і мрії поетеси здійснились. наша держава стала вільною і самостійною. для того, щоб вона міцніла, процвітала, ми, молоде покоління, повинні бути мужніми, сильними духом борцями, схожими на героїв моєї улюбленої поетеси.

Ми живемо в суспільстві, де кожного для трапляється чи то якась несподіванка, неприємна чи радісна подія. Сила кожного народу - в єдності. Була б це війна, щастя, успіх, народ повинен бути разом. 
Гарним прикладом єдності є громада тухольців. Громада Захара Беркута - звичайні люди, які одержали перемогу. Захар Беркут говорив : "Доки ви будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Дійсно, ці слова є філосфськими. І ми повинні брати приклад з такого народу!