Уякому уривку використано паралелізм? а) та, ой, як крикнув же та козак сірко, та, ой, насвоїх же, гей, козаченьків.б) та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, тазбирайтеся до хана у гості! в) та туман поле покриває, гей, та сірко із січіта виїжджає.г) гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали, та щонад степом та сонечко сяє.​

Объяснение:вроде бы

В

«Давню казку» Леся Українка написала ,будучи зрілим поетом, у 1893році.
Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства — серед робітників.

У творі йдеться і про роль поета і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.
Тема: Зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.
Основна думка: У пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Ліро-епічна соціальна поема-казка (зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках).

я нашла эту информацию во время подготовки презентации. возможно, она тебе Окрасою збірки "З вершин і низин" стали цикли сонетів ("Вільні сонети", "Тюремні сонети"), які приваблюють читача не тільки своєю класичною витонченою формою, а й високими ідеями добра й краси як вічних світлих категорій буття людини. Показовим у цьому плані є сонет "Сикстинська мадонна"(1881). Цей твір з'явився під враженням від споглядання геніальної картини Рафаеля "Сикстинська Мадонна". у сонеті звучить віра в непереможну силу високого мистецтва й владу його шедеврів над душами людей. Франко продовжує Шевченкову традицію возвеличення жінки-матері, він теж бачить її з немовлям на руках. Цією красою й ніжністю поет просто заворожений. Цей стан передано в сонеті за до риторичних запитань, звертань і окликів.Лише безбожник не побачить крси Божої Матері - так емоційно стверджує ліричний герой.
Одні дослідники сприймають цей твір як вияв атеїзму молодого Франка-соціаліста. Інші вважають, що в сонеті заперечуються примітивні, наївні, суто людські уявлення про Бога, які поступово зживатимуться, натомість утверджується думка, що саме краса й доброта людини, предовсім жінки-матері, найперевонливіше засвідчує красу і доброту Того, хто її створив, - істинного Бога. Лише пізнаючи людину, вірячи в неї, можна пізнати Творця й вірити в Нього.