Написати п'ять запитань до героїв твору а.чайковського «за сестрою»

1. Про які часи йдеться у повісті «За сестрою» А. Чайковського?

а) Боротьба українців проти польської шляхти;

б) боротьба українців проти монголо-татарських нападів;

в) боротьба українців проти фашистів;

г) боротьба українців з половцями

2.Як звали головного героя повісті?

а) Семен;

б) Панас;

в) Павлусь;

г) Андрій.

3.Назвіть рідне село родини Судаків, на яке черговий раз напали татари:

а) Зачепилівка;

б) Дністрівка;

в) Семигори;

г вка.

4.Хто найперший передчував небезпеку?

а) Козак Семен Непорадний;

б) дід Панас;

в) брат Павлуся;

г) сотник Андрій Недоля.

5.Коли татари напали на село?

а) Зранку;

б) вночі;

в) опівдні;

г) після обіду.

Недавно нам задали написать сочинение на такую-то тему (напиши о том, что задавали на урок). Для того, чтобы его написать я много думал или думала, что же лучше выбрать для этого сочинения. Я вспоминал разные истории, которые со мной случались, об которых мне рассказали родные, близкие, друзья, и те, что я узнал о них из книг, журналов, интернета. Сначала я хотел спросить маму, что лучше написать, но подумал, что лучше будет, если я ей прочитаю уже готовое сочинение, которое я сам напишу. И так, хорошенько подумав, я взялся за работу. Я писал почти всё, что приходило мне в голову, потом много исправлял, но в конце-концов я написал отличное сочинение. Когда я прочитал его маме, она сказала, что я молодец.

 

Ну, как то так) если что не так, извините)

   У творі В. Близнеця "Звук павутинки" Льоньку супроводжують його друзі, образи яких є символічними. Вимріяна постать Ніни відображає людську надію, а більш реальний герой - Адам - є символом життя і неминучої смерті. 

    Адам має справжню жагу до життя і не втрачає її до останньої миті свого життя. Він, знаючи що ось-ось помре від малокрів"я, все ще здатен сприймати природу і маленького мрійливого хлопчика, з його неосяжною фантазією.

   Ніна є героїнею більш фантастичною, вона хоч і сприймається як звичайна людина, та для Льоні залишається загадкою: чи була вона на справді, чи він її вигадав. Вона справже втілення людської надії, теж загадкової і оповитої сплетінням реальності з фантастичним. 

   Читаючи твір Віктора Близнеця "Звук павутинки", я поринула у дивовижний світ, де реальне тісно сплітається з вигаданим і цим породжує певну рівновагу. Ця гармонія  створює справжню красу, яка, на мою думку, має сили врятувати весь світ.

   Найтонше цю красу, своїм серцем, сприймає маленький допитливий хлопчик Льонька. Його світ - це водночас  викохана в мріях надія і така реальна і страшна смерть. В їх оточенні Льоня помічає найменший порух природи - звук павутинки. Це вже і є тією красою, що здатна милувати не тільки очі або слух, а й зазирає глибше - у саму душу.

  Отже, найкращі фарби - це почуття людини, а природа - це картина, що ніби та павутинка сплітається з душею людини, непереможним творінням справжньої краси.