Як| дерева згадани в п|сн| райське св|тове прол|су в|кове |з лукоморя​

Я мрію побувати в Карпатах  в цих високих ,чистих горах...Відчути смак  гірського повітря  та покататися на санчатах.Мені подобаються Карпати тим що  у них  завжди присутній дух чарівного гірського сімьянина який  хоче щоб всі  були щасливі  і ніколи не ображалися на інших,вели здоровий б життя і любили свою сімью.Я розділяю ці почуття  з ним і хочу відчути  цей приємно гарне  життя  бо саме в Карпатах народжується дух свободи та дух  швидше  бути  дорослішим  хоча навіть  дорослі відчувають   смачний подих дитинства  який манить їх   залишитися дітьми ще хоть би на  хвильочку. Карпати  -  місто мрія , і тому я так хочу побувати в ньому

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.