Твір на тему : мої враження від прочитаного твору лесі українки давня казка

ответ: У творчості усіх видатних поетів завжди можна знайти твори, присвячені поетичному слову – його впливу на життя суспільства, його силі, яка інколи не менш, ніж сила звичайної зброї. А інакше не може і бути, тому що людина, яка знаходить своє призначення у літературі, повинна добре усвідомлювати своє місце у житті суспільства та свою мету, яку вона і прагне досягнути силою свого слова.

Одним із видатних літературних митців, які добре розуміли своє покликання та бачили його в служінні своєму народові, була видатна українська поетеса Леся Українка. Вона не тільки розуміла, але й діяла, ніколи не відступаючи від своїх переконань. Вона створювала свої безсмертні поезії попри відчай і розчарування, попри хворобу та інші удари долі. Її твори стали свідченням відповідального ставлення до поетичного слова, а найяскравіше переконливу роль поезії у житті суспільства Леся Українка розкрила у своїй поемі «Давня казка».

Головний герой цього видатного твору – молодий поет, який усім своїм серцем відданий служінню своєму народові. Він живе заради того, щоб створювати пісні про простих людей. Поетичне слово молодого митця здатне не тільки будити душі, а й спонукати людей на подвиги. Сюжет поеми ґрунтується на конфлікті між головним героєм твору та лицарем Бертольдо, який вважав себе найбагатшою та наймогутнішою людиною, доки не зустрів молодого співця. Виявилось, що багатство полягає не в кількості золота та в чисельності війська. Багатство – це значно більше. Справжнє багатство – це воля, незалежність, чудові пісні, здатні зачаровувати слухачів, глибока душевна сила людини та сила її слова. А силу свого слова поет довів лицареві вже тоді, коли завдяки його пісням кохана Бертольдо згодилася прийняти освідчення лицаря та вийти за нього заміж.

Удруге в поемі сила поетичного слова врятувала лицаря під час війни. На витримавши опору оточеного міста, військо Бертольдо готово було відступитися та повернутися додому без перемоги, причому, не зважаючи на свою могутність, лицар не міг протистояти своєму війську. І знову вирішальну роль зіграли пісні поета, які співці виконали перед військом, тим самим піднявши його бойовий дух та надихнувши на перемогу, яка невдовзі і була здобута.

З не меншою силою, ніж надихати людей на героїчні вчинки, поетичне слово може вчити людей, пробуджувати в них прагнення до справедливості, волі та незалежності. Це теж підтверджують пісні з поеми «Давня казка», які розкривали правду про панщину та простих людей, закликали народ до боротьби за захист своїх прав. На мій погляд, своїм твором Леся Українка ще раз ствердила вірність справжнього поета інтересам свого народу і готовність усе життя служити його інтересам, адже у поемі «Давня казка» поетеса прагне зробити своє слово зброєю, яка без страху разить ворогів народу і захищає його прагнення. Вона щиро вірить у силу поетичного слова, яке здібне повести співвітчизників до бою, додати їм рішучості і відваги.

Поема «Давня казка» втілює думки Лесі Українки про велику роль поета і поезії в житті суспільства. Та й в інших творах нашої видатної співвітчизниці можна знайти підтвердження сили слова, прикладом якого стала поетична спадщина Лесі Українки та її творча доля. Для багатьох поколінь її слово було, є і буде до у подоланні життєвих перешкод, у боротьбі з труднощами та у досягненні перемоги на шляху до своєї мети. У творі «Давня казка» письменниця дуже ярко висвітила свою словесну зброю і подарувала її своїм нащадкам. На мою думку, цей твір Лесі Українки став перлиною її творчості, який вона присвятила своєму народові, своїй Батьківщині.

Відповідь:

Епітет Художнє означення Прощавайте, сині гори, білії сніги. Алегорія Зображення відокремленого поняття через конкретні предмети та образи. Грім розсердився.. Порівняння Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за до іншого. «Москва, як ріка, загасає …» Іронія Приховане глузування Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні.. Метонімія Зближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за до інших слів і понять. золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота) Гіпербола Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження швидкий як блискавка, блискавичний Метафора Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. вечір-мулат підійшов до порога. Риторичні питання, оклики Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді «Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (О. Пушкін) Анафори Єдинопочаток Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити… Епіфори Єдність кінцівок — У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. Градація Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили “Зросте любов моя, всякчас нова,  Люблю ніжніше, мовчки, до нестями”; Антитеза Протиставлення Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kasandra») Інвектива Різке обвинувачення Я.Савченко “Репліка” (реп-батл) Панегірик Різке звеличення похвальна промова на урочистих усенародних зборах Інверсія Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази. Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? Алітерація Повторення приголосних звуків Тінь там тоне, тінь там десь… Асонанс Повторення голосних звуків І день іде, і ніч іде.

Пояснення:

Народився 11 (24) травня 1912 року в селі Дяківцях (тепер Літинського району Вінницької області) у родині селянина, ветерана російсько-японської війни Панаса Стельмаха. Мати — білоруска. Після закінчення загальноосвітньої школи навчався в педагогічному технікумі. Трудову діяльність розпочав у вінницькій газеті «Більшовицька правда».

У 1933 році закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту (першим у селі отримав вищу освіту) і до 1939 року вчителював у селах Київщини; 1939 року був мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений. З 1944 року працював у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» (1942); в 1943 році — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Юрія Яновського.

Після війни, на за поета Максима Рильського, став співробітником Інституту фольклору, етнографії та мистецтва АН УРСР (1945–1954 роки). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6—10-го скликань, був заступником голови Ради Національностей.