Мої роздуми під час читання давня казка

На мою думку це велика проблема сучасності. Я вважаю, що це не правильно, бо в світі є багато чого цікавого, що люди на цей момент не хочуть бачити, бо "прилипли" до своїх смартфонів та комп'ютерів.

Але як ми можемо обійтися без цього? Чи звертали ви увагу на те, як зараз батьки виховують дітей? Діти з дитинства псують свій зір, бо мами дають їм телефони, щоб вони замовкли, чи незаважалишали займатися хатніми справами. Тому не дивно, що коли діти підростают, то телефон стає продовженням їх рук.

Не варто забувати, що сучасні технології - це дуже добре, зараз вже для пошуку потрібної інформації потрібно лише написати запит у г.у.г.л. і там вже шукати відповідь. В той час, як наші батьки навчалися, доводилося прочитати всю книгу, щоб лише в кінці знайти потрібну інформацію.

Тобто я хочу сказати, що мати телефон це добре, але тільки з метою навчання. І навіть тут є деякі аспекти. Приходити додому і шукати Г.Д.З - це не те використання гаджетів за яке я говорю. Це корисно, коли задали написати твір, ати можеш знайти приклади в інтернеті, прочитати, виділити найголовніше і втілити це у своєму творі, НЕ СПИСАТИ.

Тому ви можете використовувати телефон, тільки будь ласка не просидіть в ньому все життя. Вибір завжди залишається за вами.

(Я не знаю, які твори ви читали в 10 кл, тому не можу дати ніяких цитат, бо навчалася ще за старою програмою).

Народився в Києві (Київська губернія, Російська імперія, нині столиця України). Батько майбутнього поета, етнограф, громадський діяч, економіст і публіцист Тадей Рильський, був сином поміщика Розеслава Теодоровича Рильського та князівни Трубецької. Один із предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Прапрадід Ромуальд був учнем василіянської школи; під час Коліївщини (1768) його мало не було страчено (за переказом, він заспівав православний гімн «Пречиста Діво, мати Руського краю», це справило на ватажка гайдамаків таке враження, що він відпустив як хлопця, так і решту засуджених на смерть поляків та євреїв).

Мати, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області).

1902 року помер батько й родина переїхала з Києва до Романівки. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім (з осені 1908 року) в приватній гімназії в Києві.

Якийсь час проживав у м. Сквирі, де в 1918 році працював у садовому відділі земської управи у (будинок зберігся). У 1918—1929 роках учителював у селах Сквирського повіту, зокрема й у Романівці.

1965 року на честь Максима Рильського було названо вулицю в Києві, де він жив і працював у 1951—1964 роках

Объяснение: